Наприкінці вересня Кабмін, нарешті, прийняв постанову, за якою сім’ї загиблих добровольців і волонтерів можуть отримати посвідчення члена сім’ї загиблого, а отже і ряд пільг від держави. Які документи збирати та наскільки це реально?
Ще у квітні цього року в статтю 10 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» внесли зміни, за якими дію цього документа поширили на ряд інших категорій, серед яких і члени сімей загиблих добровольців і волонтерів.
Відповідно вони, як члени решти сімей загиблих, мають право на 50 % знижку на плату за житло, стільки ж відсотків знижки плати за ЖКГ, право на безоплатні ліки, санаторно-курортне лікування і т. д.
Тут варто сказати, що до членів сімей загиблих, померлих, тих, хто зник безвісти, відносяться лиш утриманці загиблого, батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, та діти, які ще не мають власних сімей, ті, які стали інвалідами ще до досягнення повноліття, та ті, в яких загинули обоє батьків.
Натомість лише 23 вересня Кабмін прийняв постанову № 740, якою затвердили порядок надання такого статусу – тобто сам механізм, як його присвоювати та які саме документи для цього потрібно збирати. А їх, м’яко кажучи, не мало.
Отож, як пояснює Тетяна Рачук, заступник начальника управління соціальних гарантій Департаменту соцполітики ОДА, для кожної з категорій є свій перелік документів. Універсальними для всіх є свідоцтво про смерть або повідомлення про загибель і висновок судово-медичної експертизи.
Далі – складніше. Якщо йдеться про рідних загиблого волонтера, то потрібен документ, який би засвідчував, що він займався такою діяльністю в зоні АТО – копія договору з волонтерською організацією або договору з частиною напряму, або ж посвідчення волонтера. Крім того – свідчення командира підрозділу про те, що ця людина загинула саме в зоні АТО.
Для добровольців документи теж різняться. Якщо батальйон у подальшому був включений у склад ЗСУ, МВС чи Нацгвардії, то має бути довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генштабу ЗСУ про виконання цим добровольчим батальйоном завдань спільно з офіційними формуваннями. А також документи – накази, розпорядження і т. д., які доводять, що загиблий виконував завдання в АТО. Якщо ж таких немає, то потрібні письмові свідчення двох людей, які воювали поруч, і вже мають статус учасників бойових дій.
Якщо ж доброволець був у батальйоні, який не увійшов до офіційних формувань, як, наприклад, «Правий сектор», то документи вимагають практично ті ж самі, але має ще бути клопотання від самого керівника цього формування.
Хоча перелік чималий і зібрати все, напевно, буде непросто, але, як каже Тетяна Рачук, важливо те, що тепер узагалі з’явилася можливість присвоювати людям такий статус.
Але тут треба додати ще одне – навіть якщо людина отримає статус члена сім’ї загиблого, це не означає, що отримає і всі обіцяні пільги. У Департаменті соцполітики пояснюють, що ще 28 грудня 2014 року Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з яким з 1 липня 2015-го пільги не надаються членам сім’ї загиблого, якщо розмір середньомісячного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує – 1710 гривень. Це обмеження якраз і зачіпає сім’ї добровольців та волонтерів, бо їхній статус прописаний у цьому законі. А от сім’ї військовослужбовців, які загинули, мають право на пільги незалежно від доходів, бо це прописано в іншому законі – «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зі свого боку, Андрій Долик, заступник голови ГО «Івано-Франківське об’єднання воїнів АТО», налаштований оптимістично. «Нині ж постанова лише з’явилася, тож будемо братися і виробляти правильний механізм отримання такого статусу», – запевняє він.
