Дітей, які опинилися в складній життєвій ситуації, заберуть із рідної сім’ї та передадуть іншій на виховання. В Україні хочуть поширити експериментальну програму — патронатна сім’я. Така родина тимчасово буде опікуватися чужою дитиною, поки соцпрацівники наводитимуть лад в її рідній родині. За це патронатним батька гарантують зарплату, кошти на утримання дитини, стаж і професійний супровід. Аби область та місто Івано-Франківськ взяли участь в експерименті, треба, щоб зголосилися мінімум три родини.
Нині експеримент, завтра норма
Про те, що притулки та інтернати — не найкраще місце для виховання дітей, говорять давно. Та поки що, крім дитячих будинків сімейного типу, альтернатив у дитини, яка опинилася без батьківської опіки не було. Проте в Україні вирішили запровадити таке новаторство, як патронатна родина. Нове воно лише для нас — цю практику давно використовують у багатьох країнах Європи та в США як свого роду підготовку дитини перед тим, як її візьмуть у прийомну сім’ю чи всиновлять.
В Україні про це заговорили у благодійній організації «Партнерство кожній дитині». У 2009 році вони вперше започаткували такий експеримент у Київській області. На сьогодні там є вже сім патронатних родин, які надали допомогу 80 дітям. Кожна третя дитина повернулася до своїх батьків, а решта були влаштовані в інші сімейні форми виховання. Зараз цей експеримент хочуть розширити на інші області.
За словами директора Івано-Франківського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Лесі Дикун, дуже важливо, аби місто взяло у ньому участь, бо, мовляв, нині це експеримент, а завтра може бути норма, тож головне набути якомога більше досвіду.
«Нині у нас є така форма опіки, як прийомні сім’ї, — говорить Леся Дикун. — Це було також ново, але люди звикли і знають. У Франківську 15 прийомних сімей. Це надзвичайно позитивна практика. Діти в першу чергу отримують тепло і любов. Цього не замінить жодна інституція, жоден інтернат. Лише у повноцінній сім’ї дитина бачить, як себе поводить тато й мама і вчиться того позитивного досвіду».
Пані Леся пояснює, що патронатна родина — це тимчасова «перетримка» дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Вона потрапляє не у притулок, де таких знедолених багато, а в родину, переживає менший стрес, її легше реабілітувати.
«З проблемних, неблагополучних родин дитина потрапляє до патронатних батьків, які нею опікуються, навчають, допомагають, — пояснює Леся Дикун. — Це тимчасово — на три місяці. Поки дитина там у теплі й безпеці, соціальні працівники будуть працювати з її рідною родиною. Наприклад, якщо треба привести помешкання до ладу, якщо потрібно — допомагають з працевлаштуванням, працюють із залежними, якщо є бажання батьків змінитися. Коли сім’я вийшла з проблемної ситуації, тоді дитина повертається у родину. Якщо не вдається дійти позитивного результату, то далі йдеться про влаштування у прийомні родини, усиновлення».
Один педагог, один безробітний
Про те, хто може стати кандидатом у патронатні батьки, розповіла начальник відділу методичного забезпечення соціальної роботи Івано-Франківського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ліліана Бура. Вона їздила на спеціальні семінари до столиці.
«Подаватися можуть родини, які довго живуть у шлюбі, мають спільних дітей не молодше підліткового віку, — говорить Ліліана Бура. — Така умова, адже маленька дитина не зрозуміє, чому увага мами переключилась з неї на іншу, чужу дитину. Вік патронатних батьків для мам — від 35 до 60 років, для татів — від 35 до 65 років».
Одна з головних умов — щоб хоч один із батьків мав педагогічну освіту. От, щодо житлової площі обмежень не має. Родина може мешкати навіть в орендованій квартирі.
«Це повинні бути батьки, які готові у будь-який момент прийняти дитину, допомогти і відпустити її, — пояснює Ліліана Бура. — На виховання можуть взяти братиків і сестричок. Наприклад, був випадок, коли родина опікувалася неповнолітньою мамою та її дитиною».
Патронатні батьки мають пройти співбесіду та відповідне навчання з фахівцями. Важливо, що в рамках цього експерименту патронатна родина буде отримувати зарплату. Умова, що один з патронатних батьків має бути безробітним, бо основним місцем роботи стає опіка над дитиною, відповідно йому чи їй нараховуватиметься стаж. Приблизна зарплата — 4000 грн, плюс до 2500 грн — на дитину.
Аби дітей влаштувати
За словами начальник служби у справах дітей ОДА Івана Ковалика, нині на Прикарпатті є 10 будинків сімейного типу, де живуть 54 дитини, а також 57 прийомних сімей, які опікуються 130 дітьми. Вже є 17 кандидатів у прийомні батьки. Також мають 47 кандидатів в усиновителі. До речі, за цей рік усиновлені 23 дитини, одну з них — з синдромом Дауна — всиновили іноземці.
«Патронатні сім’ї — це дуже добре, — говорить Іван Ковалик. — Утримання дитини у закладі обходиться дорожче, ніж у такій сім’ї. Це позитивно для громади, особливо зараз, коли йдеться про децентралізацію. Наприклад, у Верховині якщо буде патронатна родина, то вже не треба будувати чи створювати окремий притулок. Не потрібно везти дитину в Івано-Франківськ у Центр психологічної реабілітації, що на вулиці Набережній, де зараз 34 дитини, чи в подібний заклад у селі Мединя Галицького району, де є 26 дітей».
Наразі головне завдання міських та обласних соцпрацівників — знайти кандидатів у патронатні батьки, аби експеримент запровадили на Прикарпатті. Всім небайдужим, хто зацікавився, просять звертатись у соцслужби, аби отримати детальну інформацію.
Івано-Франківський міський центр соціальних служб: (0342) 77-20-62, 71-20-70.
Обласний центр соціальних служб: (0342) 55-25-22.
