20 років тому в Польщі були створені повітові та воєводські органи місцевого самоврядування, а ще, майже десятьма роками раніше, органи самоврядування ґмін. Почався процес децентралізації влади, який досі не завершений, але вдосконалюється.
В Україні реформа самоврядування лише нещодавно була запроваджена. На цій дорозі Україні доведеться ще зробити багато самостійних кроків, однак досвід найближчого сусіда може бути тут дуже корисним.
В сучасних демократичних країнах все більшої ваги набуває питання децентралізації державної влади і ширшого залучення громадськості до вирішальних процесів та самостійного вирішення тих проблем, які є для суспільства найбільш актуальними. Власне, коли громада сама вирішує, що їй більш потрібне, в дію вступають інструменти безпосередньої демократії.
Про це зокрема говорили 24-25 січня 2019 року в Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську під час II міжнародного науково-практичного семінару „Інструменти безпосередньої демократії. Україна та її сусіди – центрально-європейські дебати”.
На семінар зі своїм досвідом приїхали гості із партнерського для Івано-Франківська міста і воєводства – Ополя (Республіка Польща). Це представники органів місцевого самоврядування, науковці із Інтституту політології Опольського університету, представники молодіжних громадських організацій.
Ми чуємо той подих
Інструменти безпосередньої демократії – коли громада повноцінно вирішує, що місцева влада має зробити для цієї громади. Важливо, аби влада – регіональна чи місцева – була якомога ближче до свого громадянина. Це допомагає мешканцям певної місцевості, виборцеві, почуватися активним, відчувати, що він має вплив на те, що відбувається довкола нього. В Польщі сьогодні запроваджено таку модель, коли держава відповідає за зовнішню політику, безпеку, а все, що кожного дня служить мешканцям, зосереджено в руках регіонів. Регіони визначають, на що і як їм витрачати кошти, які вони отримують з різних джерел, в тому числі і з Європейського Союзу. І це зрозуміло, бо ніхто краще за місцеву громаду не знає, чого вона потребує.
– Ми звикли до того, що мешканець, виборець завжди поряд. Ми чуємо його подих, відчуваємо, що для нас вибори не відбулися раз на 5 або 4 роки, а участь громадянина в управлінні є щоденною справою. Я стою на тому, щоби якомога більше влади віддати в руки володарям області чи об’єднаної громади, бо це реально працює. Це спонукає до посилення відповідальності тих, хто розпоряджається коштами і хто обирає цих розпорядників, – говорить Збіґнєв Кубаланьца, віцемаршалок Опольського воєводства.
Дуже важливу роль в цій спільній відповідальності відіграють громадські організації. На таке велике місто як Ополє, кажуть гості, замало 25 депутатів міської ради, тому було створено ще 30 допоміжних менших рад в невеликих дільницях. В тому числі, молодіжних. Наприклад, Форум молодіжного самоврядування воєводства, до якого входять 35 лідерів ґмін, повітів регіону, і вони вирішують навіть те, як розподілити кошти студентських чи учнівських стипендій. Вони мають реальний вплив на те, що відбувається в їхньому регіоні.
Дешевше, швидше та ефективніше
Звісно, прийшли до таких результатів не одразу. Були проби і помилки. Чиновники дивилися на громадських активістів, як на любителів, сприймали їх не дуже поважно. А представники громад не завжди були готові до спільної діяльності з владою. Однак довелося вчитися. Були організовані спеціальні програми, навчання, тренінги, в тому числі, на кошти ЄС. Тепер все частіше громади беруть участь в консультаціях, в пошуку грантів, конкурсах. Кожен орган самоврядування зобов’язаний розробити річну і багаторічну програму співпраці з громадськими та неформальними організаціями. В рамках такої програми визначаються пріоритети. І тоді вже на їх основі розробляються проекти співфінансування діяльності для мешканців.
– Ми усвідомили собі, що самоврядний орган, як і громадські організації, виконуть ті самі функції на користь мешканців. Ми також звернули увагу, що громадські організації спроможні втілити щось для мешканців дешевше, швидше, а часом і ефективніше, краще, ніж чиновники. Тому почали розглядати їх, як партнерів. Це не було просто. Але ми змогли пройти цей шлях, – каже Барбара Каміньска, заступниця голови ради міста Ополя, директор Бюро діалогу і громадянського партнерства в адміністрації маршалка. – Громади почали розуміти, як функціонує самоврядування, а ми інакше побачили потреби і можливості тих організацій.
Не існує вічної влади
В Україні, кажуть представники місцевих самоврядних органів, процеси децентралізації лише нещодавно почали запроваджувати. Як і в Польщі, українське суспільство ще вчиться комунікувати із владою, якій делегувало свої повноваження. Багато виборців в Україні вважають свою місію завершеною одразу ж після вкидання бюлетеня до урни. А влада після виборів забуває про свої обіцянки працювати на громаду. І влада, і громада часто забувають про взаємну відповідальність.
– Це важливо, бо не існує вічної влади. Законодавство в Україні дуже часто і дуже сильно змінюється. Коли люди не знають своїх прав, своїх можливостей чи обов’язків, їм важко домогтися їх реалізації. Ми хочемо побачити, як це працює в Польщі. Чиновники дуже часто отримують за свою роботу негативну оцінку. Тому має бути поєднання зусиль ініціаторів із виконавцями і має бути спільний контроль, – говорить Олександр Левицький, заступник Іванно-Франківського міського голови.
Не лише у фейсбуці
А для цього треба діяти, а не просто спостерігати і говорити, що все погано, чи не так, як би хотілося. Все залежить від нас самих, – звернувся до присутніх на семінарі, консул Рафал Коцот. – Треба робити щось конкретне – обурюватися в соцмережах замало.
– Я вважаю, що такий трансфер між Ополєм і воєводством Опольським та Івано-Франківськом та Івано-Франківщиною є дуже цінним і добрим прикладом партнерської самоврядної співпраці в Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську. Ми вчимося одне в одного. Тож дебати означають, що ми розмовляємо про те, як воно є у нас, у Вас, і кожен бере собі те, що для нього є найціннішим, – підсумував Рафал Коцот з Генерального Консульства Республіки Польща у Львові, яке підтримало цей проект.
Теорія і практика місцевого самоврядування – цікава тема для наукових досліджень. На семінарі його учасники мали змогу проаналізувати функціонування демократії в Україні та навчитися використовувати інструменти безпосередньої демократії.
Окрім дебатів на тему інструментів безпосередньої демократії, молодь та дорослі мали змогу відвідати практикум із ділового стилю в одязі, мистецтва поведінки та мовлення. Організовано також заняття з медіакомунікації. Слухачі цього курсу отримали знання та практичні навички щодо того, як відповідати на питання журналістів: газетярів, радійників, телевізійників, а також невербальної комунікації, важливої складової інтерв’ю перед камерою, особливо під час дебатів. Була теж нагода поговорити про корупцію і антикорупційну політику як виклик сучасного світу.
Текст: Володимир Гарматюк
Фото: Анджей Леуш
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.
Comments are closed.