На сьогодні більшість, напевно, зустрічалися з діагнозом «лямбліоз». Що це за хвороба та як вона проявляється, розповідає лікар вищої категорії в галузі дитячої гастроентерології, лікар клініки«WestMedical» Ганна Шеремета.
Лямбліоз — це інвазія лямбліями, яка проявляється у вигляді дисфункції кишечника, або безсимптомне паразитоносійство що спостерігається серед категорії дітей молодшого віку, а також серед осіб будь-якого іншого віку, в яких ослаблений імунітет.
«Найчастіше хворі відмічають неприємні відчуття в епігастрії, нудоту, рідко буває блювота, понижений апетит, відчуття дискомфорту у верхніх відділах живота, рідко — болі в животі. У третини хворих з’являється рідкий водянистий стілець, може бути незначне зниження маси тіла. Навіть без лікування через декілька днів ці симптоми поступово зникають», — розповідає пані Ганна.
Доказами лямбліозу є наявність лямблій у вегетативній формі (в дуоденальному вмісті і рідкому стільці) або цист (в оформленому стільці).
Збудник — Lambliaintestinalis — відноситься до простіших. Паразитує на слизовій оболонці верхніх відділів тонкого кишечника. У зовнішньому середовищі не стійкий.
Лямблії чутливі до багатьох протипаразитарних середників (метронідазолу, фуразолідону, вормілу і ін.).
В організм інфекція потрапляє через верхні відділи тонкого кишечника. Дослідження довели, що інфекція розвивається тоді, коли одночасно в організм потрапляє понад 100 цист лямблій.
У більшої частини заражених ніяких симптомів немає. Вегетативна форма паразита може існувати тільки на поверхні слизової оболонки верхніх відділів тонкого кишечника. Лямблії не можуть існувати у жовчовивідних шляхах (жовч їх вбиває). Вони здатні викликати зміни в місці прикріплення до слизової оболонки і мають рефлекторний вплив. У зв’язку з цим лямблії не можуть бути причиною тяжких уражень печінки, холецисто-холангітів, ураження нервової системи.
«Часто зустрічається сумісне носійство лямблій з іншими захворюваннями. Разом з тим, лямблії разом з шігелами зумовлюють більш тривалі розлади кишечника, порушення вітамінного обміну, імуногенезу і сприяють переходу дизентерії в хронічні форми», — ділиться досвідом пані Ганна Шеремета.
Клінічні прояви самого лямбліозу виникають при масивній інвазії лямбліями. Сприяють їх виникненню понижена шлункова секреція, недостатня ферментативна активність (лактази) і понижений вміст імуноглобулінів.
Інкубаційний період триває від 10 до 15 днів. Паразити починають виділятися з випорожненнями через 9 днів після інфікування.
Для діагностики лямбліозу обов’язкове лабораторне підтвердження відповідного діагнозу. Лікування від паразитів повинно проводитися в комплексному режимі. Окрім медикаментозного лікування варто дотримуватися суворої дієти: відмовитися від продуктів, насичених простими вуглеводами. Окрім антипаразитарних препаратів варто вживати й ентеросорбенти, які виводять з організму токсини, що утворюються від побічного продукту життєдіяльності паразитів.
Для діагностики вище перерахованої симптоматики, слід звернутися до гастроентеролога, який встановить правильний діагноз.
Але при цьому треба нагадати, що самолікування у будь-якому разі шкідливе.
Comments are closed.