Соціум

Плюси й мінуси нової школи в Україні – що варто знати

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Уже кілька років у суспільстві не вщухають суперечки щодо методів навчання: чимало людей висловлюють позитивні думки про «стару школу», іншим до смаку привабливий образ нової. Насправді українська освіта вже давно потребує змін.

Проте чи «Нова українська школа» (НУШ) зможе запрацювати не тільки на папері, залишається питанням, пише “Репортер”. школи

Три рівні по два цикли

Новий Закон «Про освіту» набув чинності у вересні 2017 року. Він передбачає поділ школи на три рівні, кожен з яких також ділиться на два цикли. Навчання збільшиться до 12 років. Тобто, як у Європі – там у різних країнах від 12 до 14. За цей період школяр має змогу засвоїти усі необхідні знання та без проблем визначитися з майбутнім фахом.

Початкова освіта. «Кожна дитина – індивідуальність. Ми хочемо перейти від школи, що напихає дітей знаннями, які дуже швидко стають застарілими, до школи компетентностей», – акцентувала в інтерв’ю «Громадському» міністр освіти та науки України Лілія Гриневич.

Триватиме навчання чотири роки. Перші два – адаптаційно-ігровий цикл, під час якого вчитель зможе готувати власні авторські навчальні програми, обирати методи та засоби навчання. Тут використовуватимуть різноманітні ігри для розвитку дітей, дослідницькі проекти, а також групові завдання. Уже в 3-4 класах школярі вивчатимуть основні предмети.

Базова середня освіта ділиться на два цикли. Перший – 5-6 класи, має підтримувати зацікавленість до сфер знань і діяльності, які передбачені навчальною програмою. Другий цикл – 7-9 класи – буде предметним, зокрема з предметами на вибір.

Профільна середня освіта. Після закінчення 9 класу кожен школяр зможе обрати, як продовжити навчання: академічно чи з поглибленим вивченням профільних предметів. До слова, для здобуття освіти академічного спрямування створять спеціальну мережу академічних ліцеїв на кшталт того, як працює мережа коледжів і професійних коледжів. Реформа шкільної освіти стартує з 2018-2019 навчального року та, як зазначають у Міносвіти, буде втілюватися поступово. Її завершення заплановане на 2029 рік.

Читайте Кривдник або жертва. Чи зможе новий закон зупинити булінг у школах

Ризики НУШ

У новому законі йдеться про те, що «кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі, що найбільш доступний та наближений до місця її проживання. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту в державному або комунальному закладі, за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти».

Для підтвердження місця проживання дитини необхідно надати будь-який тип документа, який рекомендує Міністерство освіти та науки, зокрема паспорт громадянина України, довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків), документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу тощо).

Читайте Діти стають добрішими? Як у франківських школах впроваджують інклюзивну освіту

Як пояснює співголова громадського об’єднання «Батьки SOS» Олена Парфьонова, найскладніше батькам, які не можуть підтвердити фактичне місце проживання, тобто роками живуть у якомусь місті, в орендованій квартирі, проте без будь-яких документів офіційного характеру

«Є рекомендації МОН, де, окрім переліку документів з 11 пунктів, зазначено, що для підтвердження місця проживання достатнім для зарахування в початкову школу є «будь-який офіційний документ, у якому зазначене місце проживання дитини чи одного з її батьків, форма якого визначена законодавством і який виданий органом державної влади чи органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Оскільки переліку документів у Порядку немає, директори шкіл на власний розсуд трактують вимогу щодо першочергового права», – каже Парфьонова.

Жереб не купиш

Звичайно, батьки можуть подати документи до бажаних шкіл за наявності в них вільних місць, говорить Олена Парфьонова. Якщо заяв буде стільки, скільки й вільних місць, дітей просто зарахують, якщо ж більше – не обійдеться без жеребкування.

У попередні роки батьки не надавали жодних документів для підтвердження свого проживання на території обслуговування школи. Така ситуація призвела до внутрішньої освітньої катастрофи: деякі винахідливі директори шкіл продавали місце батькам першачків. Вартість угоди починалася від 1000 грн і сягала навіть 5000 доларів!

Більше того, дітей батьків без «валюти» відсіювали на різноманітних конкурсах, співбесідах чи тестах.

Один плюс один

Плюсом НУШ стало нововведення, завдяки якому молодших сестер та братів зараховують у той самий заклад, де вчиться старша дитина, навіть якщо ті проживають не за територією обслуговування.

«У попередні роки треба було вмовляти адміністрацію закладу щодо влаштування другої дитини, а якщо ще мама ставила багато незручних питань, то шансів влаштувати другу дитину у неї майже не було. Сьогодні вже відмовити не мають права», – каже Олена Парфьонова.

До слова, дітей працівників школи теж зараховують позачергово. А це суттєвий плюс до соціального пакету, який пропонує держава при влаштуванні на роботу в школу.

Нові вимоги для вчителів

У 2018 році на Нову українську школу в бюджеті передбачили субвенцію – 1 млрд 385, 2 млн грн. Третину цих коштів витратять на навчання вчителів початкової школи. За офіційними даними, в Україні навчання мали пройти близько 22 000 вчителів.

«Це реформа для творчих вчителів, – резюмує викладач Івано-Франківського обласного інституту післядипломної освіти, тренер Нової української школи всеукраїнського рівня Галина Адамович, – для тих, які не бояться експериментувати та не хвилюються стосовно календарного планування. Для них це вибір, свобода дій. Такі педагоги знаходять себе в цій реформі. На жаль, зміни можуть стати проблемою для вчителів із 20-30-річним стажем роботи, у яких вже сформований стереотип поведінки на уроках. Але не факт, що реформа легше дасться молодим педагогам, які ще не почувають себе впевнено в класі і прагнуть чітких вказівок».

Читайте Фрукти на голові, а не в тарілці. Чим годують у франківських школах?

Освітня реформа викликала обурення серед учителів, адже вони переконані, що не буде результату, якщо доведеться з дітьми «тільки бавитися»… Насправді, це лише страхи, адже основне завдання для дітей 6-7 річного віку – це засвоювати інформацію за допомогою гри. Саме за допомогою ігор діти не втрачають інтересу до навчання.

Крім того, вчителі, які навчатимуть у Новій українській школі, отримуватимуть надбавку до зарплати – до 30%.

Ілюзія змін

Нова українська школа – це звучить гордо. Проте поки тільки на словах, адже нестачу коштів відчули на собі експериментальні школи: на початку року вони отримували яскраві методички, а на його кінець – лише чорно-білі роздруківки.

Читайте Чи потрібна охорона у франківських школах, і хто має за це платити

«Зараз для другого експериментального класу буде трохи проблема, бо готових матеріалів значно менше. Вчителі випробували нові методи, і Міносвіти вважає, що далі має працювати їхня творчість. Звісно, вони отримуватимуть підтримку, буде створена онлайн-платформа для конструювання матеріалів, де вчителі ділитимуться напрацюваннями», – каже Галина Адамович.

Урешті-решт, разом із НУШ повинні в освіту увірватися й чимало змін, до яких, на жаль, ще не готова наша держава: брак коштів, відсутність методичного забезпечення … Саме це може стати на перешкоді реалізації нової освіти.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.