Минулого тижня працівники ювенальної превенції Прикарпаття у квартирі, яку винаймає 20-річна жінка, знайшли двох маленьких дітей (одному два роки, іншому – два місяці) брудними й голодними.
Їхня матір в цей час святкувала день народження кума. Соцслужби відвезли малюків до лікарні, а жінці пригрозили – якщо не стане на ноги, то дітей заберуть у притулок. Та, на жаль, такі випадки в нашій області непоодинокі.
Пила за кума
Катерина стала матір’ю два роки тому, тоді їй було 18. У неї не було власних батьків – виросла в притулку. Потім вступила у профтехучилище, отримувала стипендію, винаймала квартиру у Франківську. Про те, що завагітніла, дізналася вже на третьому місяці, а батько дитини, теж студент, тим особливо не переймався.
Оскільки Катерина з Коломийщини, тамтешні соціальні служби вирішили придбати для неї житло. Будинок у селі Корнич, за сім кілометрів від райцентру, два роки тому обійшовся у 204 тисячі гривень. Звісно, євроремонту там не було, сільські умови. Треба було відновити постачання газу, бо грубки в хаті стояли холодні. Замість водопроводу – криниця у дворі.
Соціальні працівники допомогли Катерині побілити стіни, купили меблі. Обіцяли допомогти і з комунальними питаннями. Натомість, Катерина швидко продала хату і переїхала до Івано-Франківська, на орендовану квартиру. Нині вже народила другу дитину.
«У помешканні, яке винаймає сім’я, 29 січня цього року працівники поліції застали дітей брудними й голодними, – повідомила керівниця ювенальної превенції Прикарпаття Алла Бойчук. – Старший хлопчик їв чіпси, до яких зміг дотягнутися на столі, бо нічого іншого в оселі не було. Тим часом мама, за її словами, вже третій день святкувала день народження кума. За висновками медиків, у крові жінки виявили 1,20 проміле алкоголю».
Працівники поліції доправили дітей до лікарні, а жінку притягнули до адміністративної відповідальності. У поліції зазначають, що вона не вперше потрапила у поле зору правоохоронців через недбале ставлення до дітей. Якщо не зміниться, то має реальні шанси позбутися батьківських прав.
Поганих дітей не буває
Начальник служби у справах дітей Івано-Франківської ОДА Іван Ковалик добре пам’ятає, коли до них зверталися з органів опіки й піклування Коломийської РДА. Гроші на житло Катерині виділили одразу ж, як владнали бюрократичні питання.
«Звісно, в цій ситуації є десь і наші упущення, – каже Ковалик. – Ця дівчинка – сирота, вона була в наших закладах, тікала… Такі діти відрізняються і, мабуть, вона десь була просто не готова до самостійного життя. Але поганих дітей не буває, є погані вихователі, які не вміють направити на правильний шлях».
Іван Ковалик пояснює, що купити квартиру в Івано-Франківську Катерині не могли, бо керуються територіальним принципом. У місті є своя черга на соціальне житло, «свої діти».
«Як так сталося, що в неї було житло, а вона його втратила – ми ще будемо з’ясовувати, – говорить Ковалик. – Купили ту хату за 200 тисяч, а продали, кажуть, за 22 тисячі. За яких обставин це сталося? Який нотаріус засвідчував ті документи? Залишається ще дуже багато питань, з якими ми будемо розбиратися разом з поліцією».
Сироти при живих батьках
Як розповів Іван Ковалик, нині на обліку соціальних служб області перебувають 388 дітей із кризових сімей.
«Це діти, які не отримують належного виховання, – пояснює Ковалик. – Звісно, є різні життєві обставини, але в більшості випадків батьки зловживають алкоголем та ведуть аморальний спосіб життя. Ми беремо такі сім’ї на облік і намагаємося допомогти. Вилучення дитини з сім’ї – це вже крайня точка кипіння, коли є загроза життю дитини».
До теми: Діти шукають розради – франківський нарколог дає рекомендації батькам залежних підлітків
Такі діти потрапляють до Центру соціально-психологічної реабілітації. На Прикарпатті їх два: обласний – в Івано-Франківську, та міжрегігональний – у селі Мединя Галицького району. Один заклад може розмістити лише 30 дітей. Нині обидва заповнені на 100 %. І такого показника, каже Іван Ковалик, за останні кілька років ще не було.
«Коли вже доходить до позбавлення батьківських прав, то деякі сім’ї опам’ятовуються, – говорить посадовець. – Тоді починають метушитися, шукати якісь виходи, аби забрати дітей назад. Тоді ми ставимо певні умови: знайти або привести до порядку житло, влаштуватися на роботу. Ми зі свого боку теж допоможемо, але треба, щоб батьки того хотіли».
Минулого року в сім’ї вдалося повернути 80 % дітей, які з тих чи інших причин потрапляли до Центру соціально-психологічної реабілітації. З кожною сім’єю велася індивідуальна робота. Комусь, щоб виправитися, потрібен був лише місяць, комусь – три, а комусь і півроку.
Нині на обліку у соцслужб Прикарпаття – 1300 дітей-сиріт. За словами Івана Ковалика, лише 1 % із них втратили рідних за якихось трагічних обставин. 99 % сиротіють при живих батьках.
