Діти шукають розради – франківський нарколог дає рекомендації батькам залежних підлітків

У якому віці підлітки починають вживати наркотики? Чому важливо розумно контролювати дитину? Яка поведінка, симптоми мають насторожити батьків? нарколог

Про особливості підліткової наркоманії «Репортеру» розповів Михайло Калинець, франківський лікар-нарколог, який власне і спеціалізується на роботі з підлітками.

– Пане Михайле, які наркотики нині популярні серед молоді?

– Марихуана, амфетамін – синтетичний аналог кокаїну, та субітекс – медичний препарат, який використовують для лікування наркоманії. Але насправді усе починається з сигарет та алкоголю.

Потім цього стає замало, і діти переходять на наркотики, які викликають залежність уже за кілька прийомів.

– Хто потрапляє у групу ризику?

– З досвіду роботи можу сказати, що в основному починають вживати у віці 14-25 років. Зазвичай це діти або з неблагополучних сімей, або діти заможних батьків. Такий розрив цілком зрозумілий. Першим бракує уваги від батьків і вони шукають розради на вулиці, яка починає їх вчити життя. Другі ж підсідають на наркотики, бо шукають в них гострих відчуттів.

Буває, що мама в Італії на заробітках, а за підлітком доглядає бабуся, яка дбає лише про те, щоб дитина була сита. Бабуся взагалі не знає, що таке наркотики. А мама тим часом відправляє гроші. І маємо те, що маємо.

– Якщо починати приймати наркотики в 14 років, то які шанси взагалі дожити до 25?

– Мізерні. Якщо навіть підліток почав регулярно приймати наркотики не в 14, а у 18 років, то скоріш за все до 30 він не доживе.

Наркотики виводять з організму вітаміни та поживні мікроелементи. Відповідно руйнуються внутрішні органи і людина поступово згасає.

Також багато молодих людей просто помирає від передозування. До прикладу, візьмем субітекс. Якби він продавався в аптеці, то можна було б визначити потрібну дозу. Натомість його виготовляють у підпільних лабораторіях, і ніхто не знає, які інгредієнти туди додають і в якій концентрації.

– Що каже статистика?

– Нещодавно ми провели анонімне опитування та огляд учнів 10-11 класів, коледжів та профучилищ міста. Загалом обстежили 1247 дітей. Як показав наш аналіз, 65,4 % курили цигарки – 73,4 % хлопців і 43 % дівчат. Щоденно курить – 14,2 % школярів і 30 % першокурсників.

З алкоголем ситуація ще гірша. Досвід вживання спиртного мають понад 80 % дітей. 54 % пили протягом останніх 30 днів, і більшість з них – це студенти коледжів і ПТУ.

Щодо наркотиків, то їх вживали 9,8 % з опитаних. 11,4 % – хлопців і 5,6 % – дівчат. В основному це експериментатори, які пробували наркотики в компанії друзів 1-2 рази.

– А як виявляють тих, хто вживає наркотики?

– Усі діти обов’язково обстежуються перед початком навчання. Також багато з них проходять медкомісію при наркодиспансері, коли хочуть отримати водійські права, позаяк деякі навчальні заклади співпрацюють з автошколами. І при таких оглядах ми виявляємо молодих людей, які вживають наркотики чи алкоголь. На щастя, їх відносно небагато.

Окрім того, з 2012 року в кожній дитячій поліклініці є лікар-консультант. До нього можуть звернутися батьки, які помітили зміни в поведінці дитини.

– Які саме зміни мають насторожувати?

– Таких ознак насправді багато. В основному це зовнішній вигляд – діти, які вживають наркотики, стають блідими. Також їх видають зіниці. Вони можуть бути або дуже звужені – до розміру вушка голки, або навпаки – дуже розширені.

Часто дитина втрачає інтерес до того, чим цікавилась раніше. Настрій теж важливий, бо може бути як надмірна активність, так і, навпаки, сон­ливість. Також у дитини може змінитися апетит.

– І часто батьки самі приводять до вас дітей?

– Буває по-різному. В основному приходять батьки, які десь зачули, що дитина почала курити або ж випивати після занять. І це насправді добре, бо чим швидше батьки помітили проб­лему – тим кращий буде результат терапії. Бувають і такі, що звертаються по консультацію повторно, але таких випадків дуже мало. Та й запущених випадків, коли дитину потрібно лікувати в стаціонарі, в нас не було.

З іншого боку, не всі батьки вірять у те, що їхня дитина може пити, курити травку чи приймати інші препарати. Та вони можуть це легко перевірити, купивши в аптеці спеціальний тестер. Він покаже, чи вживала дитина наркотичні засоби протягом тижня.

У нас був випадок, коли мама відправила сина на навчання до Польщі. Коли він приїхав на канікули, то прийшов до нас, аби пройти мед­огляд на права. В його сечі виявили гашиш. Але мама не повірила. Коли ж він приїхав наступного разу, то ця мама сама його до нас привела і результати аналізів були аналогічні з попередніми…

– Якщо вже батьки стикнулися з проблемою, чи варто їм звертатись у приватні реабілітаційні центри?

– Відверто кажучи, я не можу аналізувати роботу таких центрів. Та вважаю, що лікуватися потрібно лише у спеціалізованих медичних закладах. В будь-якому разі, реабілітація дітей – особиста справа батьків. Вони можуть обрати нашого психолога чи звернутися до приватного. Але якщо такі центри існують, то значить, вони комусь вигідні.

– А як взагалі треба говорити з дітьми про наркотики?

– Відкрито. Коли ми проводили у школах профілактичну роботу з дітьми, то запрошували на такі зустрічі колишніх наркоманів. Вони розповідали, як підсіли на наркотики, що відчували, як потім лікувалися. І насправді – такі розмови дають позитивний результат.

А взагалі батьки просто повинні знати, де їхні діти проводять час і чим займаються. Але тиснути не можна. Сварити дитину, бити її – взагалі протипоказано.

З ними потрібно говорити, бо вулиця розкаже по-іншому.