Ненароджені діти

З кожним роком нас стає менше. З 2005 року народжуваність хоч потрохи, та зростала. Але статистичні дані за минулий рік констатували спад.

Невтішні цифри

Ситуація на Прикарпатті така ж, які і у всій країні. За даними обласного управління статистики, у 2010 році у нас народилися 1 6343 малюки, тоді як у 2009 – 17 333. Ріст народжуваності в області спостерігався з 2001 року і досяг свого піку саме у 2009. А за підсумками 2010-го нових прикарпатців народилося на 5,7% менше, ніж у попередньому році.

Найбільше дітей на тисячу населення з’явилося на світ у Надвірнянському, Верховинському районах та на території Яремчанської міської ради. Найменше – в Івано-Франківську та Рогатинському районі. При цьому Рогатинщина лідирує за смертністю.

До речі, неабияк лякає те, що діток родиться менше, а помирають вони частіше. Так за 11 місяців 2010 року – 79 мертвонароджених та 85 немовлят, які померли у віці до одного тижня. У 2009-му цифри були такими – 89 мертвонароджених та 63 померли, не проживши більше семи днів.

Статистика тільки відображає ситуацію. А щодо причин, кожен має свої пояснення.

Страх за малюка

Головний лікар обласного перинатального центру Ігор Вакалюк каже, що однією зі складових такої ситуації стало те, що сьогодні прийшов час матерів, які самі появилися на світ під час спаду народжуваності, у 1990-х роках. Відповідно, менше матерів, менше і дітей.

А за словами Михайла Пруднікова, головного лікаря Івано-Франківського міського пологового будинку, спад і зростання – природні процеси. Якщо подивитися за останні 20 років, то побачимо синусоїдальну криву, каже він.

«Можливо, народжуваність впала, бо люди мають невпевнену життєву позицію, не знають, як буде завтра», – роздумує Прудніков. Що ж до кількості дитячих смертей, лікар констатує: з кожним роком здоров`я матерів погіршується.

«У нас є такий показник, як група ризику вагітних, – говорить лікар. – Якщо взяти всіх вагітних, які є в Івано-Франківську, то 95% з них знаходиться у цій групі ризику. Тобто, вони завідомо мають якісь відхилення».

Та лікарі втішають – уряд швидше за всіх відреагував на ситуацію і збільшив розмір виплат при народ­женні дитини. Тож все має піти на краще.

А що кажуть соціальні психологи? «Існує ряд чинників, які впливають на рівень народжуваності у державі, – розказує кандидат психологічних наук Оксана Лютак. – Якщо брати ситуацію з народженими у 2010 році, то тут характеристики очевидні. Ми знову поглинули в національну депресію від виборів нового уряду, який нічого не гарантує. Якість життя, як на мене, знизилася. Це сприяє соціальній нестабільності. Життя наше іде не врегульовано. Кожна молода сім`я, яка хотіла б мати дитину, задумується над тим, чи варто їм народжувати зараз».

Гроші поможуть?

Як уже говорилося, держава сподівається покращити ситуацію за допомогою збільшення розмірів грошової допомоги при народженні дитини.

Якщо у 2010 році на першу дитину давали 12 тисяч, на другу – 25, а на третю і наступні – 50 тисяч, то в 2011-му суми змінилися.

Кому і скільки – пояснює Людмила Непийвода, заступник начальника відділу захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальних гарантій Івано-Франківської ОДА. «Ця допомога визначається від розміру прожиткового мінімуму, – каже Непийвода. – Мова йде про дітей, які народилися вже у новому році. На першу дитину припадає сума у розмірі 22 прожиткових мінімумів, на другу – 45, на третю і наступну – 90».

Допомога виплачується одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народ­женні дитини. Решта суми на першу дитину видається протягом року, на другу – протягом двох, а на третю й наступну – протягом трьох.

У цифрах це виглядає складніше, оскільки розміри прожиткових мінімумів будуть змінюватися – лише у 2011 році чотири рази.

На першу: з січня 17 952 грн., з квітня – 18 304 грн., з жовтня – 18 766 грн., з грудня – 19 140 гривень.

На другу: з січня 36 720 грн, з квітня – 37 440, з жовтня – 38 385, з грудня – 39 150.

На третю і наступну: з січня – 73 440 грн., з квітня – 74 880 грн., з жовтня – 76 790 грн., з грудня – 78 300 грн.

Крім того, жінки, які проживають чи навчаються на гірських територіях, отримають на 20% більше.

Що ж, гроші, може, й подіють. Ще би впевненості трохи…