З початку року Держпродспоживслужба вилучила більш як 31 тонну неякісних чи підроблених продуктів. Найчастіше на прилавки ринків та магазинів потрапляє фальсифікована молочка.
Українці платять чималі гроші, а отримують неякісний продукт. Як фальсифікують продукти в Україні і як не потрапити на гачок недобросовісних виробників, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Що таке фальсифікат?
За інформацією Держпродспоживслужби, фальсифіковані продукти – це ті, у яких склад, властивості та характеристики спеціально змінені на гірші. Зовні і на смак продукція схожа на справжню, але не має повноцінних білків, жирів та вітамінів. При цьому на упаковці вказана неповна або недостовірна інформація про товар.
Експерти визначають 5 різновидів фальсифікацій, які тісно пов’язані між собою, – асортиментну, якісну, кількісну, інформаційну та вартісну. У разі асортиментної фальсифікації повністю чи частково замінюють продукт на схожий. Наприклад, вершкове масло – на маргарин, вищий сорт борошна – на перший, персик у йогурті – на яблуко, кедрові горіхи – на волоські тощо.
Внаслідок якісної фальсифікації продукція завжди стає гіршою. Прикладом є використання шоколадної глазурі замість какао-масла у кондитерських виробах, рослинні жири замість вершків у морозиві, соя, шпиг і сухожилля у ковбасах тощо.
Щодо кількісної фальсифікації, то вона передбачає свідоме обважування чи обмір покупця. За даними Держпродспоживслужби, найбільше обманюють споживачів продавці кавунів. Для цього використовуються підпиляні чи нестандартні гирі, вага яких значно менша (750 г чи навіть 555 г замість 1 кг).
Інформаційна фальсифікація – це неточна або викривлена інформація для покупця. Зазвичай вона йде в парі із іншими видами фальсифікацій. Однак буває так, що продукт своєю упаковкою імітує інший якісний товар і таким чином обманює споживачів.
За словам фахівців, найчастішим видом фальсифікації є вартісна. Люди купують дешеві харчі за ціною дорогих або ж платять більше за менший обсяг. Цей вид невід’ємний від усіх зазначених вище фальсифікацій.
Найпопулярніші фальсифікати
Від початку року інспектори Держпродспоживслужби вилучили понад 31 тонну продовольчих продуктів, які були фальсифіковані у той чи інший спосіб. За даними відомства, найчастіше підробляють молоко та молочні продукти, рибу, м’ясо птиці, м’ясо та м’ясопродукти.
У молочному виробництві лідером підробок, як і раніше, є вершкове масло. Як повідомили у Держпродспоживслужбі, найпоширеніші порушення – наявність жирів немолочного походження та невідповідність маркування.
За результатами досліджень, які відомство проводить спільно із громадською організацією «Стоп Фальсифікат», 62% масла на ринку є підробленим. Серед порушників такі виробники, як ВАТ «Турківський маслозавод», ТМ «Чутянка», ТМ «Томаківка», ТзОВ «Терен Про», ТМ «Pastoral», ТОВ «Еней», ТОВ «Іва-Арт» («Вологодське»), ТОВ Фірма «Апрель» («Слобожанка»).
«Продукти харчування, які купують українські споживачі, мають бути безпечними та відповідати всім законодавчим нормам та вимогам. Ми маємо захистити споживачів. Робота в цьому напрямку тільки посилюватиметься», – переконана голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.
Окрім вилучення фальсифікованих продуктів, відомство оштрафувало виробників підробленої молочки, м’яса та інших харчів на суму 1,6 млн грн. У 11 випадках справи про фальсифікацію передали до правоохоронних органів.
Як розпізнати підробку?
За словами фахівців, виявити фальсифікат без лабораторних аналізів майже неможливо. Так, споживач не зможе відрізнити за запахом чи смаком підроблену каву від справжньої. Тому найперше експерти радять звертати увагу на етикетки й оминати продукцію тих виробників, які були помічені у фальсифікаціях. Інформацію про недобросовісних підприємців часто можна почути в новинах чи знайти в інтернеті.
По-друге, фахівці закликають купувати товар у великих магазинах, уникаючи випадкових продавців.
«Супермаркети помітніші, їх легше «зловити» і оштрафувати. Тому велика частина фальсифікату все ж продається через ярмарки, базари, дрібнооптові ринки. Коли ви купуєте щось там, то ризикуєте набагато більше, ніж якщо купите масло в звичайному супермаркеті», – стверджує президент Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий.
Щодо ціни на товар, то вона не завжди є показником підробки. З одного боку, очевидно, що низька ціна сигналізує про складники невисокої якості. Старша експертка проекту ЄС Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні Яна Добідовська наголошує: «Ми маємо розуміти, що справжнє вершкове масло зараз не може коштувати 20-25 гривень».
З іншого боку, висока ціна не є гарантією відмінної якості. За словами фахівців, у багатьох випадках фальсифікат коштує стільки ж, як і справжній продукт.
У разі виявлення підробки експерти радять звертатись до Держпродспоживслужби. Найзручніше це можна зробити за допомогою чат-боту @derzhspozhivsluzhba_bot в Telegram. Відповідно до українського законодавства, громадяни мають право на відшкодування збитків, завданих фальсифікованими товарами.
