На Прикарпатті є село, де в кожній хаті хтось неодмінно грає на сопілці – традицію передають із покоління в покоління.
У будинку культури Лісного Хлібичина репетиція в розпалі. Юні сопілкарі розучують новий музичний твір без жодних нот. Незнайому мелодію сприймають і відтворюють на слух, пишуть Подробиці.
Через карантин музиканти збираються маленьким гуртом. Усього в ансамблі майже сімдесят людей: половина – основний склад, решта – підготовча та середня групи.
Восьмикласниця Оля Христан виступає нині в концертному складі. Хоча вперше до рук сопілку взяла лише чотири роки тому. Каже: почула, як на ній грає старший брат, і то було кохання з першого звуку. А вже за рік сама зуміла зіграти першу мелодію.
“Брат допомагав, найважче це почати грати, найперше це ноти. Вивчити ноти треба було”, – розповідає Оля Христан.
Схожа історія знайомства з цим народним інструментом і в інших учасників ансамблю – майже в кожного вдома хтось грав на сопілці.
Більше читайте за посиланням.
Comments are closed.