Соціум Статті

Мисливці полюють, активісти протестують. На Прикарпатті почався сезон полювання

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
З суботи, 8 серпня, в Івано-Франківській області розпочався черговий сезон полювання. Полювати можна, традиційно, лише з усіма документами та у відведених угіддях.

Щороку на Прикарпатті до цього хобі долучаються понад 4000 мисливців. А зоозахисники тим часом нагадують про негуманність полювання, пише Репортер.

Палії шкодять більше

Сезон полювання на пернату дичину триватиме до 27 грудня. Один мисливець загалом може вполювати максимум 15 птахів. І загалом – не більше п’яти качок, двох норців великих, шість лисок, 10 куликів, 10 голубів, трьох сірих куріпок або просто 15 перепелів. На птахів можна полювати в усіх районах області, крім Верховинщини, Косівщини та Яремчанщини.

«Водно-болотні угіддя на Прикарпатті сконцентровані на рівнинах, – пояснює головний спеціаліст відділу охорони, захисту лісу та мисливства обласного управління лісового та мисливського господарства Геннадій Мельничук. – У Верховинському, Косівському районах і на Яремчанщині практично немає водно-болотних угідь, на яких гніздиться качка. Вона може, наприклад, прилетіти у Верховину, але там не обліковується. Мисливські господарства не проводять відповідні розрахунки, тому не мають права реалізовувати відстрілочні картки. Тому в цих районах не полюють на пернатих, лише на хутрову дичину й копитних».

У жовтні розпочнеться колективне полювання на копитних, а з листопада – на хутрових (зайця русака). У січні дозволяють полювання на гуску.

Аби не потрапити до списку браконьєрів, на полюванні треба мати з собою посвідчення мисливця, щорічну контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання, картку відстрілу на пернату дичину, дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю. На собак мисливських порід також треба мати відповідний паспорт.

Отримати посвідчення мисливця можна в обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Для цього треба подати заяву та анкету, а також ксерокопію та оригінал паспорту, ідентифікаційного коду плюс два кольорові фото 3х4 см. Потім є 30 днів на те, щоб скласти іспит, оплатити державне мито та збір за отримання посвідчення. Отримати папери можна з 18 років.

Читайте: Пригодницькі перегони Gorgany Race стали довгими – усе про новий формат (ФОТО)

Окрема тема – браконьєри. У 2019 році на порушників правил полювання в області склали близько 100 протоколів. Штраф – мінімально від 102 до 1020 грн (510-1530 для посадовців). Штрафи зростають, якщо це не вперше, або ж якщо полювали в заповідниках чи на червонокнижних тварин. Найбільше покарання – від 1700 до 3400 грн, громадські роботи або обмеження волі до трьох років – це якщо була змова, масове знищення тварин чи зловживання службовим становищем.

За словами Геннадія Мельничука, полювання не шкодить популяції тварин.

«Часто ми чуємо нарікання людей, що дичини немає, все вистріляли. Але основ­ною причиною цього, крім браконьєрства, є весняне спалювання сухої трави, очерету, літнє спалювання стерні, під час яких знищують гнізда птахів і тварин, гине дичина. Крім того, у великій кількості пернатої дичини не зацікавлені рибні господарства», – каже Мельничук.

Браконьєр мисливцю ворог

Франківець Олексій Драпак – мисливець з 18 років, а на полювання їздив ще з дитинства разом із батьком. Каже, суть не у впольованій дичині, а в самому процесі.

«Це – цікавий вид дозвілля, – говорить він. – Усім здається, що полювання – це коли люди випили по 100 грамів, поїли та постріляли. Але насправді все значно складніше й цікавіше. Бо то треба заздалегідь вивчити звички тварин, місця їхнього проживання. Адже звірі еволюціонують, як і люди. Наприклад, тепер у нас садять більше кукурудзи, тож кабанів у лісі практично немає. Нині він сидить у кукурудзі до останнього й не виходить – полювати практично неможливо».

Щоб полювати абсолютно легально, крім усіх документів, треба ще оплатити «відстрілочну». За словами Олексія Драпака, для членів Українського товариства мисливців та рибалок разова карта відстрілу на пернатих – 100 грн, для всіх інших – 300. Наприклад, за козу потрібно заплатити 1500 грн, за кабана – 3500 грн, олень коштує 15000. І карту виписують на певну дату: якщо не скористався – гроші не повертають.

«Це недешеве задоволення, але мисливців за останній час побільшало, – каже Олексій Драпак. – Насправді, це позитив, бо чим більше якісних мисливських колективів, тим більше буде дичини у мисливських угіддях. Адже мисливці ті угіддя контролюють, не пускають браконьєрів, ставлять годівниці на зиму, завозять корм».

На закиди активістів щодо негуманності Олексій каже, що звірам шкодить не мисливство, а браконьєрство. Натомість, організоване й свідоме полювання навпаки – допомагає контролювати популяцію.

«Наприклад, у нас активно розвивається такий хижак, як лисиця. Їхній відстріл дозволений практично цілий рік, – говорить Драпак. – Лисиця переносить сказ. Також вони наносять шкоду господарствам, виносять курей і гусей. У наших горах дичини небагато – через браконьєрів, можливо, неналежна робота єгерських служб, лісової охорони. Бо мисливець зацікавлений приїхати на полювання і хоча б побачити звіра, його свіжий слід. І нормальний мисливський колектив ніколи не стрілятиме по дичині, на яку не має ліцензії. А браконьєра цікавить лише м’ясо».

Вбивство – не спорт

Втім, зоозахисники говорять про те, що полювання – пережиток минулого. І йдеться не про популяцію, а про гуманне ставлення до кожної тварини.

«Ми живемо у ХХІ столітті. Це не давні часи, коли люди мусили полювати, щоб їсти м’ясо, а шкіру використовували для одягу, – каже зооактивістка Олена Ведмідь. – Зараз полюють не заради м’яса, не заради їжі, це як вид спорту. А я не розумію, що це за спорт – вбивство. І не розумію нелюдів, які отримують задоволення від того, що вони когось вбили».

За словами Олени, природа сама регулює свої популяції і для цього їй не потрібне втручання людини.

Читайте: Ультрамарафон: як пробігти 100 км і не зійти з розуму (ФОТО)

«Якщо у ведмедя народжується троє-четверо ведмежат, то все одно виживе одне-два, – говорить Олена Ведмідь. – Природа сама регулює чисельність. А такі речі як полювання мали б бути заборонені. Природа і людина можуть існувати поруч і не заважати одне одному».

Крім самого полювання на звіра, каже активістка, страшними є притравочні станції, де тварин використовують для навчання мисливських собак. Звірі там виконують роль живих тренажерів: їх калічать, потім заліковують рани та знову спускають собак…

На думку зоозахисниці, було б добре, якби полювання було заборонене на рівні закону. А поки що, каже Олена, доводиться лише сподіватись, що наступні покоління дивитимуться на цей вид дозвілля критичніше.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.