У редакцію газети «Репортер» звернулися підприємці, які стверджують, що їх змушують викуповувати свої ж місця, на яких вони торгують вже понад десять років. При чому через аукціони, на які пропонують запросити знайомих, аби позмагатися в ціні.
Алла Щербина, Олена Дунаєвська та Василь Богодухов мають свій невеличкий бізнес у парку Шевченка в Івано-Франківську. Жінки торгують попкорном і солодкою ватою, а пан Василь – повітряними кульками. Кажуть, працюють так уже понад 10 років. Мають усі дозволи, платять за прибирання парку, всі податки. Все у них в порядку, все за правилами. Але зараз, скаржаться, їх змушують викуповувати свої ж місця через аукціон.
«У 2007 році такий аукціон провели на літні майданчики, – розповідає Алла Щербина. – Дрібних підприємців тоді не чіпали, тому ми в те й не вникали. Потім у 2011 році влаштували аукціони і нам. Тоді ще сказали: приводьте з собою ще якогось знайомого підприємця, якщо у вас нема конкуренції, аби з ним позмагатися за гроші. Смішно, але домовилися зі знайомою, що та один раз підніме руку. Тоді ми заплатили 3600 грн. Ще нам пообіцяли, що, може, більше аукціонів для нас не буде. А тут знов хочуть провести, у грудні – в кінці сезону. І зараз початкова ціна вже 6900 грн., але ми вже не хочемо цього терпіти. Як це приводити когось, аби підняв руку? Так само й вони можуть посадити свою людину, яка буде штучно піднімати ціну. Є продавці морозива, які вже заплатили 72 тис. грн., аби торгувати у центрі міста. І це лише за розташування морозильної камери…».
Підприємці вже куди лише не зверталися. Писали заяви до начальника міського управління торгівлі Олега Ганчака, Руслана Панасюка, тоді ще заступника міського голови, та й до самого мера Віктора Анушкевичуса. Кажуть, на їхні запити не відреагували, тоді вони пішли до адвокатів.
«Ніде по Україні такого чуда нема, – обурюється Олена Дунаєвська. – Люди працювали у парку роками, а тут прийшли, подивилися, хто на якому місці стоїть, і просто ці торгові точки винесли на аукціон. Ми звернулися до юристів, які нам підтвердили, що це все незаконно, ніде такого нема, і що воно суперечить Податковому кодексу».
Зараз жінки подали до суду. Кажуть, не хочуть, аби на такі махінації попався ще хтось.
Начальник управління торгівлі міськвиконкому Олег Ганчак підтвердив, що неодноразово спілкувався з цими підприємцями.
«Я їм пояснював, що проведення аукціону робиться в межах закону, – говорить він. – Можливо, ми врахуємо побажання підприємців, але це визначатиме виконавчий комітет. Я казав, що далі буду піднімати питання, аби вони грамотно прийняли рішення, щоб не ущемляти чиїсь права. Аукціон – відкритий процес, і будь-який громадянин, який займається підприємницькою діяльністю, може взяти у ньому участь. А коли конкретні люди ходять і лобіюють свої інтереси, бо вони не хочуть, щоб хтось інший прийшов і створив їм конкуренцію, – то це не правильно. Бізнес має розвиватися на основі конкуренції. Якщо її нема – треба її створювати».
Також Ганчак додає, що у 2012 році була перевірка прокуратури, яка не виявила жодних порушень.
За словами начальника юрвідділу міськвиконкому Надії Кедик, аукціони запровадили, аби навести у місті лад, аби не було так, що хто де став, там і торгує.
«Парк – це земля міської ради, і приймати рішення про те, яким чином і як наводитимуть порядок у парку – в компетенції міської ради, – говорить Кедик. – Для того, аби це питання вирішити, і зробили аукціони. Як на мене, це абсолютно європейська практика. Кошти з аукціону надходять у бюджет міста. Я питала цих підприємців, а як інакше міськрада може визначити, хто має право там торгувати? І на яких підставах вони вважають, що це їхнє місце? Бо торгують там десять років? Вони подали в суд, отже там усе і з’ясуємо».
Єдиним, хто заступився за підприємців, виявився керівник КП «Міський парк культури та відпочинку імені Т. Шевченка» Володимир Ротару.
«Навесні були громадські обговорення перед прийняттям рішення, і я говорив, що нема потреби все підряд – морозиво, кульки та іншу дрібно-роздрібну торгівлю – ставити на аукціон, – говорить Ротару. – Люди в парку торгують одні й ті самі. Ніхто новий за ці роки не прийшов».
