Соціум Статті

Малі Ґранти Теплого Міста: п’ять років великій ідеї

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Цьогоріч програма «Малі Ґранти Теплого Міста» святкує п’ять років. За цей час реалізовані десятки проєктів. А ще з’явилося чимало громадських ініціатив, які готові змінювати Івано-Франківськ.

Про внутрішню кухню програми «Малі Ґранти» «Репортер» говорив з її координаторами.

Спершу прописують правила

З самого початку ідея «Малих Ґрантів» полягала в тому, аби підтримати невеликі локальні ініціативи, яким бракує фінансування. Така модель працює у багатьох містах, тож велосипеда, як то кажуть, ніхто не придумував. Але у Франківську програма не лише прижилася, а й почала стрімко розвиватися.

«Міські Ґранти», так спершу називалася програма, вигадав Віктор Загреба, якщо я не помиляюся, – розповідає Роман Малиновський, який свого часу був координатором програми. – Я прий­няв естафету вже від нього. Оскільки в мене був досвід громадської роботи, то я знав, як із цим працювати. За великим рахунком, методика доволі проста. Спершу прописуєш правила для заявок – як вони мають виглядати. Потім виписуєш своєрідний ценз, визначаєш дедлайн і формуєш експертну групу. Далі працюєш над тим, аби певна ідея була реалізована і згодом, можливо, мала продовження».

Читайте: Підвал-хол, багато кіна та іноземні гості – у Франківську представили переможців «Малі Ґранти Теплого Міста»

За словами Романа, певні труднощі можуть виникати у координаторів саме на етапі реалізації проєктів. Адже треба правильно вибудувати комунікацію, залагодити форс-мажори, які майже зав­жди виникають у процесі, та знайти відповіді на запитання, що з’являються в учасників. Звичайно, промоція теж має значення.

«Потрібно було донести до франківців, що є можливість отримати ґрант і нею треба скористатися, – говорить Малиновський. – Пам’ятаю, як складно це було. Але за п’ять років програма стала організаційно довершеною. Нині я бачу, як працює Христина Магас, яка зараз є координаторкою «Малих Ґрантів». Як вона вибудовує таймінг, як комунікує з експертами та учасниками програми. І мені дуже подобається, як організований процес. Механізм працює досконало. І думаю, що дуже багато франківських ініціатив були реалізовані лише завдяки «Малим Ґрантам».

Нині програма й справді активно розвивається – проводяться спеціальні тренінги з написання грантової заявки, організовуються зустрічі з експертами, які розповідають про механізм їх оцінювання.

«Це дуже правильно, саме так виховується авдиторія, – каже Роман Малиновський. – Коли ти добре пояснюєш людям, як писати заявки, то на виході отримуєш дуже добрий результат. Але буває, що проєкт на етапі заявки отримував найвищий бал, а вже в реалізації виглядав не так потужно».

Кожна ідея важлива

Ярина Мельник пригадує, що «Малі Ґранти» – це була перша програма, з якою їй довелося працювати у «Теплому Місті». Каже, за час роботи координатором сформувала для себе одне правило – не варто упереджено ставитись до ідей, бо кожна є важливою.

«Це нормально, що є ідеї, які ти, як координатор, не розумієш, – каже Ярина. – Тому я завжди акцентую на тому, що кожна ідея має право на реалізацію. А далі авдиторія визначить своєю подальшою підтримкою, чи буде ця ідея розвиватись. Крім того, потрібно пам’ятати, що є ідеї, які вирішують проблеми, а є ідеї, які створюють можливості».

Розповідає, що коли почала працювати з програмою, то каркас конкурсу вже був сформований. Віктор Загреба і Роман Малиновський вже на той час встановили правила та визначили тематичні напрямки. Вона ж взялася за інформаційні кампанії.

«Потрібно було багато часу приділити поясненням, що таке ґранти, як можна отримати фінансування, які проєкти у пріоритеті, – говорить Ярина. – Пам’ятаю, як ми у партнерстві з агенцією Brendari розробляли візуальний стиль програми, афіші. Тоді ж почали робити акцент на подіях і консультаціях, пропрацьовувати цільові авдиторії. Ми, як координатори, не брали участь в оцінюванні, тому могли допомагати ініціативам оформити заявку, консультували щодо коректності подання інформації, радили, де саме варто розставити акценти».

Читайте також: Мотузковий парк у Івано-Франківську : навчання і розвиток через гру

Згодом разом з волонтеркою корпусу миру Ешлі Ґрейвс-Рослер команда «Теп­лого Міста» навіть реалізувала проєкт «Школа міських Ґрантів». Це був нав­чальний курс на п’ять сесій для людей, що мали ідею, але боялися зробити перший крок до її реалізації. Власне, Ешлі координувала цей процес разом з Назаром Максимівим, який став наступним координатором «Малих Ґрантів».

«Як розвивається програма, можна прослідковувати на конкретних прик­ладах, – каже Ярина Мельник. – Для мене знаковим став проєкт «Портрет місця і часу». Це була перша виставка робіт Параски Плитки-Горицвіт в Івано-Франківську. Власне, за кошти «Малих Ґрантів» ініціативна група надрукувала перші її роботи. Проєкт стартував у Івано-Франківську, а згодом виставка їздила різними містами України й за кордон. Минулого року вона стала повноцінним проєктом у «Мистецькому арсеналі», команда навіть презентувала фільм».

Розвиток залежить від бізнесу

Назар Максимів пригадує, як перед початком весняної хвилі він організував зустріч переможців «Малих Ґрантів» і місцевих активістів. Каже, у такий спосіб хотів залучити якомога більше людей.

«На якомусь етапі я зрозумів, що люди просто бояться подавати заявки, – розповідає Назар. – Вони думають, що це складно, що треба готувати стоси документів. Ми хотіли змінити їхню думку. Та хвиля навіть пройшла під гаслом: «Все просто!». Зрештою, нам вдалося донести цей меседж. Якщо на весняну хвилю 2017 року було подано 19 проєктів, то вже через рік – 36 заявок. Було навіть прикро, що активність так виросла, а ми не можемо профінансувати велику кількість проєктів».

Читайте також: Погляд збоку. У Франківську роблять сайт з відгуками про місто від іноземців (ФОТО)

За словами Назара Максиміва, експерти підтримують проєкти у різних сферах та найважче оцінювати соціальні ініціативи, які місто не фінансує.

«Деколи було емоційно важко, бо ти стикаєшся із соціальною нерівністю. Бачиш запит людей до влади і бачиш, як влада цей запит ігнорує, – розповідає Назар. – Були класні проєкти, які орієнтувалися на дуже маленьку групу людей і не мали цінності для інших. У таких випадках ми просили допрацювати ідею. Деякі проєкти були незрілі, сирі».

Втім, Назар вважає, що цінність програми в тому, що вона дозволяє залучати до роботи бізнес. Підприємці, які допомагають платформі, бачать, що їхні кошти приносять користь. А це, у свою чергу сприяє розвитку міста.

Навчання та об’єднання

Сьогоднішня координаторка програми Христина Магас каже, нині «Малі Ґранти» мають кілька векторів. Ґрантова підтримка – лише один із них.

«Другий напрямок – навчання, – розповідає Христина. – Наприклад, влітку в нас онлайн проходила менторська програма «Прокачай свою громадську організацію». Там люди, які тільки створюють громадську організацію, або вже створили, але не знають, що з нею робити, дізнавалися, як рухатись далі. Третій напрям – формування спільноти учасників «Малих Ґрантів». На жаль, у більшості людей є бажання бути першими, але нема бажання об’єднуватись. І четвертий напрямок, який вже буде розвиватися в наступному році, бо нам завадив карантин, – дослідницький. Будемо досліджувати громадський активізм в місті, його історію, розвиток, характеристики».

Також, за словами Христини, неабияким досягненням є те, що збільшились ґрантові фонди, які формуються із внес­ків бізнес-спільноти. Якщо раніше вони становили 50 тис грн, то зараз – 80 тисяч. Також на осінню хвилю й на наступні дві вдалося залучити кошти американських неурядових організацій. Відтак ґрантовий фонд виріс до 120 тисяч.

Ну і звісно ж, зараз чимало уваги приділяють комунікації між владою та громадським сектором. Хтозна, може з часом дочекаються допомоги і звідти.

Авторка: Ірина Гаврилюк
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.