«У нашому дворі, на Бандери, 62, десь півроку тому облагородили майданчик для сміття — нова огорожа, нові контейнери, усе так гарно зробили, — пан Анатолій, пенсіонер, зателефонував у редакцію, почав розмову стримано, а потім таки обурився. — Нині там повний бардак! Огорожа розтрощена — певно, контейнер зірвався. Колеса повідлітали, бо перевізники спішать і кидають. Мені просто шкода тих коштів, які місто вклало в цей майданчик. Хто за це все має відповідати?!».
Назавтра — те саме, тільки цього разу з Петлюри, 23. Пан Микола, теж пенсіонер і теж доволі емоційно: «Вчора у нас зламали два контейнери, а нині зранку дивлюся — вже три. Такими темпами скоро жодного цілого не лишиться. І то не бомжі роблять, то після перевізників таке лишається!».
На жаль, така картина для Івано-Франківська доволі звична. Певно, ви й самі помічали і погнуті огорожі, і поламані кришки, і відірвані колеса у ще зовсім нових контейнерів. Невже не можна акуратніше, запитали ми у ПрАТ «АТП-0928», перевізника, який обслуговує ті майданчики?
Кидають всі і все
Для АТП-0928 це — наболіла тема. Принаймні так виглядає зі слів заступника директора Михайла Яцківа. «А який сенс перевізникам ламати контейнери? — каже він. — От уявіть, ви працівник АТП, зламали колесо, і поки те колесо не замінять, вам доведеться той контейнер тягнути, а не котити. А вага там неабияка».
За словами Яцківа, за стан майданчиків відповідає саме перевізник, тобто й лагодить їх за свій кошт. Лишень тих коліс поміняли вже близько сотні, а одне коштує 200 грн.
«Контейнер розрахований на конкретну масу, — пояснює Яцків. — А коли туди закидають у 2-3 рази більше, то він просто не витримує — гнуться боки, відлітають колеса, та й зірватися може, коли сміття перекидають на машину».
А зайвого, говорить заступник директора, туди кидають багацько. Та ще й усі, кому не ліньки. «По-перше, до нас теж уже не раз зверталися мешканці, мовляв, приїжджають авто від приватних фірм і викидають величезні об’єми сміття. Аби самим не вести на полігон, роблять такі міні-полігони на майданчиках, — запевняє Михайло Яцків. — По-друге, самі люди викидають і бетон, і цеглу. Ще є тенденція то все спирати на огорожу. А від тої ваги метал прогинається».
Та чи не найбільше перевізники скаржаться на двірників. Яцків навіть показує фото й відео, де ті закидають контейнери листям, гілками, зметеним сміттям.
Штраф для двірника?
В ЄРЦ ж нас запевнили, що двірники роблять це цілком правомірно. «Все сміття, яке зібране на прибудинковій території, мають вивозити перевізники, — каже заступник директора ЄРЦ Микола Вітенко. — Воно закладено в тарифі, й перевізники про це чудово знають. Вони з цим не погоджуються, але так воно є».
На думку Вітенка, листя та змети просто не можуть поламати контейнер, до того ж, ЄРЦ вже неодноразово просило перевізників поставити для негабаритного сміття додаткові смітники, але ті назустріч не йдуть.
Аби розставити крапки над «і», звертаємось у департамент комунального господарства міськвиконкому. «Коли ми проводили конкурс на вивіз ТПВ, то в умовах прописували, що перевізник вивозить також гілля, листя, змети, великогабаритне сміття, яке утворюється на прибудинковій території, — каже заступник директора департаменту Михайло Смушак. — Але сталося так, що підрядники, які прибирають території, зрозуміли це буквально. Все сміття, яке змітають, викидають на майданчики. Виходить, що таким чином псують контейнери — напакують повний змету, от він і ламається».
Нині, за словами Смушака, готується рішення, яке має врегулювати цю проблему. З одного боку, перевізники мали б встановити спеціальні контейнери на певних територіях для великогабаритного сміття. З іншого — і двірників, і людей, які викидають таке сміття у звичайні контейнери, мали би штрафувати. Таке рішення сьогодні на стадії опрацювання.
Європа платить, а ми…
До речі, виявляється, що нові контейнери, які вже подекуди встигли поламати, оплатило не місто, а Євросоюз. Кожен із них коштує 2600 грн. «Загалом таких у місті має бути 500 штук, — каже Богдан Білик, начальник управління економічного та інтеграційного розвитку міськвиконкому. — Ми вже отримали 465 контейнерів, віддали 275».
Купують їх за спеціальною програмою у рамках транскордонної співпраці Україна — Румунія — Угорщина — Словаччина, веде далі Білик.
Головне її завдання — зменшити на 30 % потрапляння сміття на полігон. Загальний бюджет програми — 372-811 євро. Крім цих 500 контейнерів, має бути ще сотня сіток для пет-пляшок. Вже у дорозі до нас шість контейнерів місткістю у 28 кубів. Саме їх будуть ставити там, де зароджуються стихійні сміттєзвалища та є перебір з великогабаритним сміттям. Також програма дає кошти на спеціальний КамАЗ для цих контейнерів, два сміттєзбирачі, пилосос, і навіть електронну вагу для полігону. Все це має бути до квітня наступного року.
Про те, що робиться з новими контейнерами, Білик знає і каже, що насправді проблема значно глибша, ніж здається на перший погляд. «Є два моменти, — пояснює він. — По-перше, мені здається, що треба було б вдаліше провести конкурс перевізників. Можливо, у двох перевізників не вистачає потужності оперативно збирати сміття. Коли його забагато, контейнери ламаються».
Другий момент — місту необхідна схема санітарної очистки. Можливо, десь треба приїжджати раз на два дні, а десь і двічі на день. Така схема дисциплінувала б перевізників, бо і люди, і влада чітко б знали, де і в якій годині має бути машина. Нема її — то вже можна питати й говорити про якісь санкції. Білик каже, що нині є розпорядження міського голови, і над такою схемою почали працювати.
Допомогти у вирішення проблем з майданчиками має й інтернет-сторінка «Еко-місто», нині її вже майже завершують. Так кожен із мешканців зможе повідомити, де саме не прибрано, де що поламано, де утворюється стихійне сміттєзвалише. Ця інформація має допомогти як в організації тієї самої схеми очистки, так і в контролі роботи перевізників.
Поки що це все хоч у недалекому, та все ж майбутньому. І спрацює чи ні, ми побачимо тільки згодом. А нині маємо нові потрощені майданчики — і винні у цьому всі разом. Певно, важко цінувати подарунки?
