Не з добра українці шукають роботи за кордоном. Правда, мало хто усвідомлює, що там можна не лише заробити, а й отримати лиха.
Недавно в одній івано-франківській сім’ї сталася біда з чоловіком-заробітчанином. І сьогодні вони навіть не просять покарати винних. Головна проблема — забрати людину додому.
Що сталося — невідомо
Олег та Людмила вже дев’ятий рік разом, у шлюбі виховують сина Олександра. Прізвища Людмила просила не називати. Олег за фахом механік, проте життя поставило його в такі умови, що довелося пробувати й інші спеціальності. Згодом наважився поїхати на заробітки. Про Новий Уренгой вони дізналися від знайомих. Олег поїхав туди чотири місяці тому, працював легально — водієм на приватному підприємстві. А от про трудовий договір не подбав. І все було нормально, аж поки не спіткала біда. «Він йшов у магазин, — розповідає його дружина Людмила, — а там йому дали по голові. Нам сказали, що то були дагестанці, але що й як, не знаємо донині».
Уже місяць Олег лежить у тамтешній лікарні. Спершу був у реанімації, вона безкоштовна. Згодом його перевели в нейрохірургію. Лікарі повідомили родичів про те, що хворий у комі першого ступеня, дихає самостійно, його можна транспортувати, а от лікувати безкоштовно його вже не будуть. У Росії — страхова медицина. Трудового договору в Олега не було, страховки, відповідно, теж.
«Вони сказали, що в них нема місця його тримати і щоб ми його забрали, — минулого тижня розповіла «Репортеру» Людмила, — Але в нас немає можливості, бо потрібні відповідні кошти».
Політичний момент?
Останні тижні перетворилися для родини на справжні випробовування. Бо треба й біля Олега сидіти, і переїзд організувати. Поки вони ходять по кабінетах, справи практично не просуваються. Чому?
Як каже заступник керівника управління охорони здоров’я ОДА Микола Олінійчук, з росіянами наші медики домовитися не змогли. Причина проста — в них є закон про страхову медицину, а в нас його нема. «Але хлопець отримав травму на їхній території, зі слів родичів — кримінальну, — зазначає Олінійчук. — Я вважаю, що вони все одно зобов’язані його лікувати… Наші їздили у Португалію, Іспанію, працювали й нелегально, але ніде з ними не поводилися так, як у Росії».
Схожі випадки на Прикарпатті уже були, пригадує Микола Олінійчук. Але тоді українців довозили до кордону (чеського чи польського), а звідси за ними відправляли машину з бригадою. «Натомість цього разу людей шантажують, причому в лікарні, вимагають гроші, — говорить Микола Олінійчук. За його словами, сім’я Олега збиралася одразу відправляти за ним машину до Сибіру, проте робити цього не наважилися. Адже дорога важка і стан хворого може погіршитись. «Це — черепно-мозкова травма, — пояснює він, — а дороги — самі знаєте. Краще літаком до Києва, а вже звідти можемо відправити свою машину з лікарем».
Олінійчук підтверджує: ця родина потрапила у дуже скрутне становище. Чоловік живий, перспектива складна, зв’язатися важко. За весь цей час він зміг поговорити тільки один раз із черговим лікарем. Але офіційної розмови так і не відбулося. «Чи це політичний момент, чи що — судити не можу, — продовжує Микола Олінійчук. — Але потрібна тривала реабілітація. Головне — додому доставити».
Невпорядкована дипломатія
Аби доправити хворого літаком до Москви треба 5 тис. доларів. Це три квитки на рейсовий літак і плюс квиток туди-назад для реаніматолога. Звідти до Києва, каже Людмила, теж квитки обійдуться недешево. Сім’я таких коштів не має. Адже поїхав чоловік на заробітки, а повертається от з таким нещастям. Відтак шукають гроші.
«Є випадки, коли обласна рада допомагає на транспортування чи то тіла загиблих, чи то таку біду, — підсумовує Микола Олінійчук. — Буде Михайло Васильович (Вишиванюк, голова ОДА — Авт.), Василь Скрипничук (голова облради — Авт.), будемо говорити про те, щоб допомогли. Адже надзвичайно складна ситуація. Проте гроші зразу не дадуть, мусить бути сесія облради. Тому треба буде зараз десь позичити, а потім влада компенсує».
«Цікаво, що при обласній раді є резервний фонд для доставки тіл, — каже депутат Сергій Адамович, який також намагається допомогти. — А от фонду для доставки важкохворих немає. Думаю, що наші медики мають про це подумати. А зараз будемо пробувати збирати кошти іншим способом».
Поки вирішували, як їхати й де брати кошти, додає Адамович, з’ясувалося, що дві авіакомпанії вже відмовили родичам Олега. Причина банальна — не хочуть брати на себе відповідальність за доставку хворого. Усі ці проблеми, вважає депутат, є наслідками невпорядкованої роботи дипломатичної служби.
«Як тільки українець потрапив у лікарню, то про нього тут же має бути інформація в посольстві, — наголошує Адамович. — І саме вони мали думати про те, як допомогти. Бо інакше для чого їх тримати? Американці вже б висадили там десант, а в Україні два тижні — ніяких рухів з боку дипломатів».
Врешті Сергій Адамович звернувся до Української всесвітньої координаційної ради. Втрутилося українське генконсульство, представник якого прибув у Новий Уренгой. Взяли квиток на потяг, спершу попрямують до Єкатеринбурга, а звідтіля — до Харкова, де хворого зустріне наш реанімобіль. Отже, тепер перед хворим та його родиною — дорога додому. І сподівання на щасливий кінець у цій сумній історії.
До теми
За результатами дослідження європейської комісії «Caritas International» на 2011 рік приблизно 4,5 млн. трудових мігрантів з України перебували за кордоном, зокрема, 1,7 млн. — у країнах ЄС. За іншими оцінками, ця цифра коливається від 2 до 7 млн. Найбільше українців — у Росії (до 1 млн.).
