“Зважаючи на дискусію у соцмережах, яку викликала ідея створення Хресної дороги на шляху до вершини гори Піп Іван Чорногірський (Попіван), і різнополюсність її оцінок”, ПНУ прийняв рішення після створення мистецької частини проєкту не переходити до наступного етапу його реалізації.
Про це йдетться у заяві ПНУ, пише Репортер з посиланням на пресслужбу вишу.
Адже сама ідея проєкту має об’єднуюче значення, роблячи головний акцент на екуменізмі, формуванні поваги до Природи, яку подарував нам Творець і розвитку туризму в регіоні. Тож інформуємо, що університет не розпочне інфраструктурну частину проєкту, поки не сформує серед громадськості розуміння глибини його мети,- йдеться у заяві.
У виші наголошують, що університет розглядає Карпати, як цілісну екосистему. Внеском у збереження і дослідження екосистеми та безпеку туристичного руху на Чорногірському хребті стало створення Міжнародного наукового центру “Обсерваторія” за ініціативи Прикарпатського та Варшавського університетів. І на його базі буде створено науково-освітній центр з екологічного моніторингу транскордонних впливів.
На Чорногорі планують зробити хресну дорогу з брилами в людський ріст
Протягом останніх років обидва університети надають всебічну проєктну підтримку функціонуванню на вершині гори Явірницькому рятувальному посту управління ДСНС в області. Саме завдяки цьому підрозділу, який працює у стінах обсерваторії, “врятовано десятки людських життів та внаслідок системних інформаційних повідомлень відвернуто небезпеку загрози життю десяткам тисяч шанувальників гірського туризму”.
Проте є ще і інші напрями, – пише пресслужба ПНУ. – Йдеться не тільки про збереження унікального біологічного і ландшафтного різноманіття, а про розвиток регіону завдяки туризму, а також про збереження культурної та духовної спадщини. Нагадаємо лише про окремі університетські проєкти. Багатотомні видання про сакральні пам’ятки Карпат – “Старожитності Гуцульщини”, “Великий Скит у Карпатах”, “Гошівська обитель Богородиці на Ясній Горі в Карпатах”, діалектологічна праця “Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові”, спільний проєкт з університетами Аппалачі (США) “Гірська школа українських Карпат”, проєктування Нової редакції Програми Літопису природи для заповідників і національних природних парків та багато інших фундаментальних досліджень.
У ПНУ вдячні всім небайдужим за дискусію, оскільки “вона відкрила для нас нові проблеми, які потребують не емоцій, чи одноразових акцій, а системної, клопіткої і багатолітньої роботи з метою збереження екосистем Карпат”.
Наразі університет виходить з ініціативою інформаційно-просвітницького проєкту, метою якого стане “формування Особистості, яка буде не загрозою функціонування, а сприятиме природному розвитку екосистем Карпат”.
З цією метою виш розпочинає дискусію на сайті обсерваторії, відео курси для туристів-початківців і науково-популярні розповіді про духовну спадщину, минуле й сьогодення жителів Карпат.
Запрошують усіх небайдужих.
Comments are closed.