«І великі, і малі, у великому місті й у малому селі» – таким музичним роликом починається телепроект Романа Сороки та Любомира Піруса «Халява». Гра, яка свого часу стала народною, – знову вийшла на телеекрани.
Вони були першими
Мало хто знає, що телепрограма «Халява» вийшла на екрани ще з 18 років тому. Транслювали її на каналі «Еліт-ТБ». От, аби заповнити ефір чимось цікавим, телевізійники звернулися до веселих КВКшників, а нині відомих шоуменів – Романа Сороки та Любомира Піруса. Доєднався і Анатолій Середюк. Вони й вигадали програму.
«То були розіграші призів, а не людей, – сміється Роман Сорока. – На той час було дуже багато ігрових програм, де людей обманювали. Тому ми хотіли зробити таку, де б люди справді отримували подарунки і позитив».
На той час у Франківську це була перша розважально-ігрова програма. Як потім виявилося, аналогу того, що робили Пірус з Сорокою, не було і в Україні. Наприклад, «Еліт-ТБ» проводили включення на каналі ICTV, де франківська «Халява» виходила щонеділі у прямому ефірі. Рейтинги були високі, тож ефірний час їм надавали просто так.
Сміються, що тоді стали зірками, бо у місті впізнавали: «Он, халявщики пішли». Ще просили автографи, запрошували провести гру на корпоративах і дискотеках.
За словами «халявщиків», їхня гра стала народною, бо проста, жива, інтерактивна та пізнавальна. Людина з будь-якого куточка могла зателефонувати, щось відгадати і виграти приз. Відгадували кольори, цифри, чи, наприклад, на якій шоколадці є цінник, а на якій ні.
«В перебивках ми читали смішні новини, – розповідає Любомир Пірус. – Просто знімали у когось із нас вдома чи на вулиці інсценізовані анекдоти, а потім закидали в ефір. Тобто те, що зараз іде на великих каналах, ми робили перші».
«Я рада бачити вас живими!»
«Ще чому «Халява», бо ж після гри, просто зі студії, ми викликали таксі та везли призи переможцям прямо додому, – говорить Роман Сорока. – От, людина зателефонувала, виграла, а тут раз – дзвінок у двері і ми на порозі! Можна було привезти сочок чи крекер, а далі нам таку поляну накривали з холодцями й голубцями… А на день ми могли в кілька хат таких приїхати… Було весело».
До переможців їхали з оператором Любомиром Ботюком, бо все знімали і потім показували у наступній програмі – мовляв, усе чесно, призи доставлені.
«Ми давали людям те, про що вони мріяли, потрапити в телевізор, – посміхається Пірус. – Дзвонила вся область. Було стрьомнувато грати, бо треба було потім десь їхати по районах».
За два роки «халявщики» чи не вздовж і впоперек об’їздили все Прикарпаття – міста, містечка, найменші села. Пригадують, як у Пацикові, що на Долинщині, їхали на фірі. Просто зупинили дядька з конем. І все це теж знімали на відео. Навіть рекламний ролик з того відзняли.
«Одного разу приїхали в Богородчани, – пригадує Роман Сорока. – Приз виграла жінка священика, але дуже просила, аби її не знімали, бо не пасує. Не знімали, але добре погостились. Було цікаво, бо не знав, до кого потрапиш. Глядач тебе бачать, а ми їх ні. Одного разу до нашого вчителя фізкультури приїхали. А ще раз відчиняє жіночка і каже: «Як я рада бачити вас живими!».
Сорока з Пірусом розповідають і про телефонних терористів. Так називали людей, які дзвонили дуже часто.
«Була така дама з пекінесом, – сміється Роман, – телефонувала постійно. Нас це аж злило. Коли повезли їй подарунок, то зізналася, її робота пов’язана з телефонним зв’язком. Вражало, що люди настільки входять в азарт і шукають усі можливості, аби до нас додзвонитися».
Тусівочка, Запитанці, Виднограй…
Майже на 15 років програма припинила своє існування через кризу. Реанімувати її вдалося аж у січні цього року на телеканалі 402. Що цікаво, хваляться «халявщики», нині їм продовжують телефонувати ті, хто грав з ними ще наприкінці 1990-х.
«Зараз ми живемо у трохи іншому часі і починати новий етап вже не так просто, – говорить Любомир Пірус. – Люди змінилися – не всі хочуть в телевізор, як раніше. Але цього живого спілкування, позитивного авантюризму, драйву, здорового азарту їм таки бракує. І ми його знову даємо».
Оновлена «Халява» зберегла свою ідею і традиції. Хоч возити переможцям призи на таксі вже не будуть, але обіцяють нові фішки. Та й у призах вже далеко не крекери…
З традиційного зберегли гру в кольори – перейменували її в «Тусівочка». Наприклад, Роман має три картки різного кольору, дає глядачеві обрати одну і всіляко перетасовує. Вгадав, де твій колір, – маєш приз і сунеш далі – до рубрики «Запитанці». Тепер Пірус зачитує питання з варіантами відповідей. Треба обрати правильну. Вгадав —знову приз і рубрика «Виднограй». Там ведучі по кілька разів показують смішні коротенькі відео, а потім запитують у глядача, наприклад, якого кольору була футболка у чоловіка, який номер був на машині чи ще щось. Вгадав – знову приз і нова рубрика… У «Звіздах» глядач мусить вгадати за частинами тіла, які показують ведучі, що це за відома людина. Відповів правильно – ти у фіналі. Поки що таких щасливчиків було небагато. У фіналі грають в кості. Хтось із запрошених відомих франківців кидає кості і глядач відгадує – парне число випало чи ні.
«Зараз будемо запроваджувати нову фішку – запитання від глядача, – розповідає Любомир Пірус. – Людина може на свій смартфон записати запитання і надіслати нам на сторінку каналу 402 у мережі Facebook. Інший глядач телефонує і відгадує. Вгадав – отримав приз. Не вгадав – приз дістається тому, хто надав запитання».
Хлопці кажуть, що програма починається з удачі і нею закінчується – всі у виграші. «Перед тим як запускати програму ми зробили опитування людей – чи є халява? – розповідає Сорока. – Хтось казав, що ні, бо треба працювати, аби щось отримати. Ще хтось сказав, що десь буває. Ми ж кажемо, що вона є – щосереди, 19.00, на каналі 402».
