Соціум

Галицьку руйнують добудови?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

«У нас тут жінка купила квартиру й забрала несучу стіну, – скаржиться жінка по телефону. – І тепер, коли транспорт їздить попри будинок, то нас колише, як у гамаку. А підлога взагалі вигинається. Якось у мене шматок стіни завалився, то я заклала цеглою, але стіна далі покосилася – довелося двері зрізати».

 

Думала, землетрус

 

Читачі телефонують часто, але далеко не в усіх ситуації аж настільки складні. Йдемо дивитися – вулиця Галицька, 24. Дійсно є добудова, магазин з білизною.

Як розповідає мешканка цього будинку Надія Голікова (саме ця жінка телефонувала до редакції), кілька років тому, коли підприємець взялася робити тут прибудову, вони вже скаржилися в міськвиконком, архітектуру й Держкомзем. Але результату не досягли. Натомість зараз ситуація ускладнилася.

 

Вентилятор сповзає у кут…

«Я боюсь опинитися під руїнами, – бідкається жінка, – кожні два роки мушу робити ремонт, бо шпалери не тримаються. І підлога починає горбитися. А якось вночі фура заїхала, то я думала, що землетрус».

Пані Надію підтримує сусідка – Тетяна Глєбова. «У моїй квартирі три роки тому через добудову рухнула чверть стелі, добре що на мене не впало, – каже вона. – Склалося так, що сусід затопив мене, та оскільки будинок нахилений у бік добудови, то вода пішла у той кут. А потім усе рухнуло».

Аби довести свої слова, жінки ставлять на підлогу вентилятор, вмикають його і він справді починає потрохи спов­зати у кут квартири…

Документи є на все

Йдемо до магазину – продавці сміються. Кажуть, уже звикли, що ці дві сусідки на них скаржаться. «Ось несуча стіна, – показує продавець Олена. – Куди вона ділася? Стоїть. Та якби ми знесли, то магазин би розвалився».

Жінка розповідає, що прибудову зробили вісім років тому. А стіну вибили тільки там, де були вікна, решту залишили на своїх місцях.

«Я їх розумію, бо свій будинок теж захищаю, – продовжує пані Олена, – але добудова ніяк не могла їм нашкодити. Можливо, тих прибудов забагато і це дало загальне навантаження? Бо тут є ми, аптека, магазин, цілий ряд інших. Може, коли усе це будувалося, то щось і погіршилося. Є тут поруч ще магазин, то їх регулярно заливає ґрунтовими водами. Чомусь їх заливає? Треба розбиратися, а не говорити, що в усьому винна наша крамниця».

Підприємець Тетяна Василишин витягає папку документів і запевняє: у неї є дозволи геть на все – ще з 2004 року, з того часу, як купила тут квартиру і почала виготовляти папери на її переобладнання у крамницю промтоварів.

Перші документи видавалися ще за попереднього мера – Зіновія Шкутяка, далі є підписи Володимира Швадчака – колишнього першого заступника Вік­тора Анушкевичуса. Мова йде про добудову площею 0,053 га.

«За оренду землі плачу щомісяця, – запевняє підприємець, – а до цих жінок ми нічого не маємо, бо під ними інше підприємство. Над нами живе молода сім’я, яка й давала нам дозвіл на прибудову».

Тетяна Василишин
переконує, що ніяк не може зрозуміти скаржників. «Це ж не кафе, не ресторан чи бордель, а лише крамниця – чого робити галас? – каже вона. – Тут узагалі колись був туалет, чому вони тоді не скаржилися? Натомість ми постелили бруківку, асфальт. І все одно погано».

Шкоду треба довести

За словами головного архітектора міста Володимира Гайдара, у цій ситуації мешканці перш за все мають технічно довести, що їхнє житло дійсно погіршилося через прибудову. «Треба закликати проектну організацію, яка може дати висновок з технічного стану, – говорить Гайдар. – І якщо ця організація підтвердить, що там усе валиться та що причиною тріщин є порушена несуча стіна чи щось інше, то це стане підставою для того, щоб звертатися до суду».

Продавці крамниці вже звикли до сусідських скарг

Документ, який засвідчує факт і встановлює причини, підкреслює Гайдар, має бути неодмінно. А таким документом є висновок ліцензованої проектної організації про погіршення стану несучих конструкцій «у зв’язку з чимось там». В Івано-Франківську таких є дві державні – «НДІ Проект реконструкція» й «Діпромісто» – та трохи більше приватних організацій. Але краще звертатися до державних, каже архітектор, бо там більш фахові спеціалісти.

Коштуватиме це приблизно 1000 гривень – залежить від розміру об’єкту та складності робіт. Чи знайдуть жінки такі гроші, аби довести свою правоту, – невідомо. Потім правду доведеться відстоювати і в суді. І відповідати за енну кількість дозволів, які стосуються добудов тільки на одній Галицькій, напевно ж, ніхто не буде. Адже влада у нас постійно змінюється – винних не буває.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.