Оновлені амбулаторії та школи, спортивні майданчики, багато фонтанів, зелених зон і… просто страшні дороги. Саме такою «Репортер» побачив децентралізацію у громаді Миколаївської області.
Уже три роки в Україні триває процес об’єднання громад. Новоутворені ОТГ отримали чимало нових повноважень, можливість самостійно ухвалювати рішення і відповідати за їх реалізацію. Як розвиваються громади у південній частині України мали можливість побачити журналісти із Тернопільської та Івано-Франківської областей. Організували прес-тур координатори американського проекту DOBRE.
Відверто кажучи, перші враження ми отримали дорогою до міста Баштанка, навколо якого об’єдналися вісім сільських рад. Місто розташоване за 66 км від Миколаєва на автостраді Одеса-Дніпро. Здається, зовсім неподалік обласного центру, але їхати туди приблизно дві години. Коли ми тільки сіли в бус, що мав везти до Баштанки, координатор DOBRE в південних регіонах Анна Нікуліна попередила, що час, який вони тратять на дорогу, в кілометрах не вимірюють. Адже якщо сказати, що дорога там погана, – це все одно, що промовчати. Бо насправді, без жодного перебільшення, виглядає, що там недавно було бомбардування.
У Баштанці нас зустрів голова ОТГ Іван Рубський. Він розповідав про історію міста, розвиток навчальних і медичних закладів, а також, звідки бере і куди вкладає гроші місцева громада.
«На території нашої ОТГ є чотири промислові підприємства: сирзавод, птахофабрика, хлібокомбінат і ДП «Баштанський агромашсервіс», – каже Іван Рубський. – Крім того, на території громади працюють 19 великих сільськогосподарських підприємств, 217 фермерських господарств і 1719 одноосібників. Звісно, є й недоліки. Так, у нас немає повноцінної переробної промисловості, хіба за винятком ПАТ «Баштанський сирзавод».
Гроші, які надходять у бюджет громади, розподіляють між усіма сільрадами, що вирішили об’єднатися. Чи не найбільше опікуються дитячими садками та школами. Ми ж побували в міських школах № 1 і № 2, а також у Баштанській гімназії. Нові меблі, сучасна комп’ютерна техніка, просторі спортзали та роздягальні з душовими, басейн та класи хореографії – все це там є. Вчителі хваляться випускниками, які стали відомими спортсменами, та кажуть, що виховують олімпійських чемпіонів. Направду відчувається, що про дітей тут дбають.
Ще один важливий напрямок у розвитку громади – медицина. Баштанка готується стати центром госпітального округу. Найбільше пишаються новоствореним відділенням гемодіалізу в центральній районній лікарні. За словами головної лікарки Алли Барсегян, досі в Миколаївській області було лише два таких відділення – в Миколаєві та Вознесенську.
«Відділення працює п’ять днів на тиждень, включаючи суботу, але у вівторок – вихідний, – розповідає Алла Барсегян. – Наразі в нас є чотири апарати штучної нирки на 10 хворих, але є можливості для розширення. Раніше цим хворим доводилось їхати в обласний центр. Зрозуміло, що потрібно було потратити час на дорогу, вистояти чергу та й сама процедура триває 4,5 години. А взимку нас просто відрізає від Миколаєва на 4-5 днів. У нас була така ситуація, коли пацієнтку без обох нирок не могли доправити до лікарні. Допомогли обласні надзвичайники».
Цьогоріч лікарня виграла гранти на обладнання для лабораторії ранньої діагностики туберкульозу та для пологового відділення, де вже почали облаштовувати нову операційну. Вже наступного року планують відкрити хоспіс – його будують повним ходом.
А ще в Баштанці є центр реабілітації пенсіонерів та інвалідів «Калина». Там працюють багато гуртків, а також «Університет третього віку», де літні люди вчяться працювати з комп’ютером. У центрі є медсестра, масажист, перукар – тобто люди можуть приємно і з користю провести час.
Цікаво, що всюди фонтани – маленькі, великі, нові та відреставровані. А от новозбудованих багатоповерхівок у Баштанці чомусь немає.
«Наш голова дуже любить фонтани. І лавочки всюди мають бути, щоб людина мала де сісти, перепочити», – каже директорка «Калини» Лілія Калугіна.
Екскурсію по всіх об’єктах проводив голова Іван Рубський. Розповідав про проекти на наступний рік: реконструкцію шкіл, будову ЦНАПу, створення цеху з виробництва тротуарної плитки, будівництво закритого басейну. Ще хочуть придбати два автомобілі, контейнери для збирання сміття та побудувати сортувальну лінію. Позаяк нині Баштанська міська рада має одне міське та вісім сільських сміттєзвалищ, які натомість не паспортизовані.
Також у наступному році Рубський планує закупити техніку для ремонту та обслуговування доріг – щоб відремонтувати кілька вулиць. Дорогу в село Явкине, яке входить до об’єднання, теж відремонтують. Зараз вона в такому стані, що туди страшно йти навіть пішки. Через те, що нема дороги, автобус в Явкине їде двічі на тиждень – у вівторок і четвер…
А от щодо дороги, яка з’єднує Баштанку і Миколаїв, голова громади лише розводить руками:
«Наскільки мені відомо, гроші на ремонт цієї магістралі виділяються щороку. Та чомусь у наших чиновників руки так і не дійшли її зробити. Не встигають провести тендери, виділені кошти не освоюються і повертаються в держбюджет».
Попри всі досягнення, голова визнає, якби не роки праці, то і об’єднання не принесло б результатів. А ще допомагають партнери ПРООН (програма розвитку), які підтримують стратегічні ініціативи.
Як би там не було, та для українців ця реформа є закономірною. Адже Польща, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія та скандинавські країни пройшли це вже давно.
Фото Сергій Балуцький
