Соціум

“Чорна п’ятниця” на Прикарпатті. Як не стати жертвою реклами та шахраїв

Google+PinterestLinkedInTumblr
Напередодні «Чорної п’ятниці», яка цьогоріч припадає на 27 листопада, Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, застерігає споживачів від маніпуляцій зі знижками цін на товари.

Звичай влаштовувати «Чорну п’ятницю» з’явився в 1966 році у США. Згодом багато країн перейняли традицію американців. З недавнього часу традиція влаштовувати «Чорну п’ятницю» перекочувала і до України. Але, якщо в США «Чорна п’ятниця» дійсно є моментом, коли можна купити безліч потрібних речей із суттєвою знижкою, то в Україні, на жаль, це поки не так, пише Репортер з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.

Багато магазинів, наприклад одягу, меблів, побутової техніки, роблять потужну рекламу періоду знижок, проте на практиці лише переклеюють стікери із ціною. Тобто, навмисно завищують ціни на передодні «Чорної п’ятниці», щоб потім продати товар зі знижкою.

Також, продавці чи маркетологи, в цей день використовують одну з рекламних хитрощів, пропонують купити 1+1 =3, тобто три речі за ціною двох. Пропозиція для потенційного споживача приваблива, тож він не аналізує, що в ціну двох товарів, вже включена ціна третього.

Особливо в цей період потрібна пильність при купівлі товарів через інтернет, тому що в такий шалений бунт знижок можна потрапити на шахраїв. Якщо на дорогий товар стоїть дуже велика знижка, спочатку потрібно перевірити інформацію про продавця: найменування, повна адреса місцезнаходження, гарантійні зобов’язання, точна вартість товару, терміни доставки, характеристика продукції та інше.  Важливо переглядати рейтинг та читати відгуки. Крім того, обирати доставку кур’єром з оплатою готівкою, або – в поштове відділення з післяплатою.

Аби знижка не була націнкою. Особливості «чорної п‘ятниці» у Франківську

Також Digital Security School 380 нагадує, як не стати в цей день жертвою інтернет-шахрайства.

Зокрема, радять оновити паролі, використовувати лише офіційні додатки або робити покупки лише на офіційних сайтах. Також треба перевіряти бренди та ресурси на оригінальність: назва онлайн-магазину не має містити помилок.

Важливо ніколи не вестися на підозрілі дзвінки: працівник банку ніколи не питає PIN-код чи пароль. Також слід остерігатися фішингових листів, які надходять на електронну скриньку. А ще – не хизуватися своїми покупками в соцмережах.

Донат
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Реклама партнерів:  

Comments are closed.