Минулої неділі пройшло свято першого дзвоника. Урочиста лінійка, банти, букети – усе традиційно. Та сам навчальний рік обіцяє чимало новинок. Ось уже три роки українську школу реформують. Цьогоріч зміни найбільше торкнуться других і п’ятих класів. Що чекає школярів та чи готові прикарпатські школи давати знання, задекларовані міністерськими паперами?
Дитині треба комп’ютер
Нинішніх другокласників, які в минулому році першими в Україні почали вивчати іноземну разом з «Букварем», продовжать готувати до реалій сучасного світу. Їх чекає предмет «Сходинки до інформатики». Як пояснює Світлана Юсипчук, завідувач лабораторії дошкільної і початкової освіти обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, цей предмет є обов’язковим, його викладатимуть раз на тиждень.
Міністерство вимагає, щоб кожна дитина на уроці мала змогу посидіти за комп’ютером, щоправда, є тут іще одна вимога – санітарно-гігієнічна – не більше 15 хвилин. Решта часу вчитель має знайомити дітей з теоретичним навчальним матеріалом.
«Я б хотіла, аби люди розуміли, що це – тільки сходинки до інформатики, – каже Світлана Юсипчук, – курс, який готуватиме дитину, аби вона нормально перейшла з початкової школи в основну – тобто у п’ятий клас, де й буде викладатися інформатика».
З одного боку, важко заперечити, що комп’ютерні знання дітей варто розширити за рамки ігор і соцмереж. А з іншого, чи здатні на це наші школи – чи є для цього комп’ютери та вчителі?
Щодо фахівців проблем немає, каже Володимир Дутчак, заступник директора департаменту освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту ОДА, вчителі молодших класів пройшли навчання в інституті післядипломної освіти. А от комп’ютерів бракує.
«У ЗОШ 1-2, 1-3 ступенів питання викладання цього предмету в других класах вирішено за рахунок тих комп’ютерних класів, які вже є, – говорить Дутчак. – Якщо говорити про школи 1 ступеня, то тут таки є проблема. Ми перед навчальним роком у співпраці з одним із банків поставити у ці школи 60 комп’ютерів. Ці машини були в користуванні, та ми їх поставили. Але якщо говорити, чи це оптимально, то, звісно, ні. Хотілося б, аби гроші на комп’ютерні класи знаходились і на районному рівні, десь за кошти міста, села, але це проблема. Комп’ютерний клас коштує 70-80 тисяч, тож знову доведеться шукати варіанти».
Ще одна мова
Щодо новацій для п’ятикласників, то найбільш значущою є вивчення другої іноземної мови. Як зазначив перед 1 вересня міністр Дмитро Табачник, цього року як другу іноземну німецьку вивчатимуть 52 % п’ятикласників України, російську – понад 23 %, французьку – 14 %.
Як пояснює методист іноземних мов Олександра Кондрат, на цей предмет відведено дві години на тиждень для кожного класу. На Прикарпатті як другу іноземну вивчатимуть німецьку близько 9 тис. п’ятикласників, далі у рейтингу – англійська (там, де вона не є першою), а потім французька – 1,5 тис. учнів. Є школи, які обрали російську чи польську.
Щодо вчителів, то тут проблем також нема, кажуть і в інституті, і в департаменті. Як і з підручниками.
Щоб було комфортно
Готовність шкіл вимірюється ще одним критерієм – ремонтами. До того ж, голова ОДА Михайло Вишиванюк поставив додаткову сувору вимогу – у всіх до 1 листопада мають бути теплі туалети.
З першим, кажуть у департаменті освіти, справилися. «В основному навчальні заклади готові до прийому учнів, – стверджує Володимир Дутчак. – Якщо коштів не вистачало, бо на ремонт шкіл області було задіяно всього 34 млн. грн., то дуже багато зробили батьки й меценати. От був я на виїзній колегії в Делевській школі Тлумацького району. У них школа як лялька, а їй 40 років. Кошти збирала громадська батьківська організація. Відповідно й по інших школах створюються такі громадські об’єднання – аби діти вчилися в комфортних умовах».
А от з теплими туалетами не все так гладко. Нині в області є 741 школа, теплі вбиральні станом на 1 вересня є в 541, ще в 91 вони мають бути до кінця року. Над рештою працюють. «У всіх районах це питання стоїть на контролі РДА, – запевняє Дутчак. – Шукають позабюджетні кошти – підприємців, батьків, плюс певна частина бюджетних коштів».
Що ж, сподіваємося, що таки вдасться знайти гроші на теплі туалети, на комп’ютери, меблі та багато іншого. Аби діти справді мали можливість вчитися так, як то декларується.
До теми
Днями міністерство освіти і науки затвердило проект концепції профільного навчання у школі.
При переході в 10-й клас учням доведеться вибрати профіль подальшого навчання. Для цього введуть чотири спеціалізації: природознавство, математика, українська філологія, іноземні мови. Незалежно від обраного профілю всі школярі вивчатимуть шість базових предметів (зараз їх 15): українську мову та літературу, іноземну мову, історію України та всесвітню історію, математику, природознавство, фізкультуру. На кожен базовий предмет відводиться по 3 год. на тиждень.
Решту дисциплін вивчатимуть поглиблено – по 5-10 год. на тиждень. Наприклад, природознавчий профіль передбачає поглиблене вивчення астрономії, біології, географії, екології, фізики та хімії; математичний – алгебри й геометрії і т. д.
Доповнити вивчення профільних предметів школярам запропонують ще й курсами – наприклад, з астрофізики чи прикладної механіки.
За словами Дмитра Табачника, введення профільного навчання варто чекати не швидше, ніж у 2018 навчальному році.
Разом з тим уже маємо багато критики у бік цього нововведення. Для прикладу, на які кошти купуватимуть обладнання для профільних класів? Що робити, якщо дитина після школи схоче змінити профіль? І як той поділ має відбуватися у сільських школах, де у старших класах подекуди до 10 учнів?
Comments are closed.