Людське життя неможливе без стресів. Вони пов’язані практично з будь-якою діяльністю, уникнути їх може лише той, хто нічого не робить. Та хіба цікаве життя без успіхів і поразок? Крім того, невеликий стрес навіть корисний, оскільки допомагає тримати організм у тонусі, кажуть фахівці. Тож про стреси, їхні причини та наслідки.
Б’ють по всьому
Найчастіше стрес викликають неприємні події та міжособистіс-ні конфлікти. Особливо, якщо вони непередбачувані. Навіть у налагодженому повсякденні ми піддаємося впливу стресу набагато частіше, ніж нам це здається. Проспали, спізнилися, загубили щоденник, застрягли у пробці… Всі ці знайомі кожному дрібниці викликають певну фізіологічну реакцію: збудження, сухість у роті, прискорене серцебиття, тремтіння рук, кидання в піт…
Розрізняють еустрес (позитивний) і дистрес (негативний). «Негативний стрес викликає небажані реакції в нашому організмі. Фактором, який може спричинити його, може бути будь-що – смерть близької людини чи новини телебачення. Відповідно до цього наступає реакція, – говорить лікар сімейної практики і медицини Радислав Петрів. – Перша реакційна фаза – активація, тобто викид адреналіну, глюкози, звуження судин, м’язова напруга. Далі – фаза нечутливості, коли вже не реагуємо на стрес. Згодом – стадія виснаження, що й спричиняє хворобливі прояви організму».
Петрів порівнює людину з деревом. Каже, що листки – то результати стресу, плоди – наслідки. Завдання лікаря – дошукатися причини і зарадити. Якщо хочете самостійно подолати стрес, а можливості втекти чи змінити ситуацію немає, треба змінити своє ставлення до неї. Він наводить приклад з кінотеатру.
«Під час перегляду фільму сусід починає хрумати насіння. Той, кому неприємно, намагається пересісти, – розповідає лікар. – Якщо більше місць немає, людина вступає у комунікацію, а її м’язи готуються до втечі чи бою. Якщо ж людина змінить своє ставлення до ситуації, вона хоч і залишиться на тому ж місці, але вже не буде чути того чавкання».
Стреси бувають гострими й хронічними, тобто тими, що накопичуються поступово. Та навіть один гострий стрес, викликаний, наприклад, трагічною подією, може стати причиною серйозної хвороби. От захист диплому на носі, а тут ще й заплановане весілля розладналося. У результаті – найтяжчий грип.
«В першу чергу страждає серце. Якщо у нормі воно перекачує п’ять літрів крові за хвилину, то в разі стресу – 15, – розповідає Петрів. – Інфаркт, до речі, виникає саме під дією психоемоційного стресу». Далі «страждають» судини. Метео-чутливість, гастрити, виразкова хвороба шлунка, розлади функцій
кішківника, – та ж історія. Фіналом впливу стресу на організм є неврастенія – крайнє виснаження нервової системи.
Родом з дитинства
«Кожна людина переживає кризи. Якщо вона проходить їх, значить розвивається гармонійно і зростає, – говорить доцент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Фран-ківського медуніверситету Ігор Тодорів. – Як ні, то відбувається затримка у розвитку і виникає психопатія. Зараз це називається розладом особистості за типами – шизоїдний, істеричний, нарцисичний, садистичний, параноїдний, мазохістичний».
Якщо дівчинку били у дитинстві, то в зрілому віці у супутники життя вона обере того, хто буде поводитися з нею так само. Якщо ж зустріне адекватну особу, то несвідомо буде виховувати у ньому ті ж садистичні моменти, хамство та грубіянство.
«Серед керівників, до речі, доволі часто зустрічаються люди із садистичним типом характеру. Вони принижують своїх підлеглих і саме від цього отримують внутрішній спокій», – каже Тодорів.
За його словами, керівник-психопат, наприклад, гуртує біля себе мазохістів і психастеніків – тих, у яких постійні страхи. До речі, саме неврастенікам у дитинстві говорили – «вчися дитино, щоб не прийшлося йти на будову, щоби не крутив бикам хвости». «Така людина емоції вважає слабкістю. Довіряти вона звикла тільки знанням – каже Ігор Тодорів. – Але окрім знань має бути ще й життєвий емоційний досвід». Такими у життя йдуть ті люди, що не змогли у дитинстві справитися зі своїми кризами.
Причиною суїциду доволі часто стає теж звичайнісінький стрес. За словами Ігоря Тодоріва, за рік через Івано-Франківську обласну психіатричну лікарню проходять 120‑150 хворих з незавершеними суїцидами. Статистика завершених – приблизно в сотні разів більше.
Геть від нас
За визначенням канадського фізіолога Ганса Сельє, стрес – це все те, що веде до швидкого старіння організму. Тож, як людський організм може протистояти стресу і управляти ним? Більшість із нас настільки звикла до душевного чи м’язового напруження, що сприймають його як природний стан, навіть не усвідомлюючи, наскільки це шкідливо. Лікарі радять навчитися це напруження регулювати, припиняти та розслаб-лятися. Повна м’язова релаксація впливає на психіку і нормалізує душевну рівновагу.
Часто виникають ситуації, коли складно згадати чиєсь прізвище або що думалося ще хвилю тому. Часто спиняємося посередині кімнати, намагаючись згадати, за чим пішли чи що хотіли зробити. У подібних випадках спеціалісти рекомендують короткочасну концентрацію по команді – на своєму слові чи рахунку. У більшості випадків слово чи думка пригадуються буквально одразу.
Негайно зняти негативні емоції та попередити розвиток стресових ситуацій допоможуть декілька присідань зі штучно подовженим видихом, сильне стискування кулаків або стискування обома руками кришки столу.
Також фахівці радять не прий-мати жодних рішень у день стресової ситуації. Натомість кажуть, варто зайнятися іншим видом діяльності. Якщо не вдається нормалізувати своє життя, слід звернутися до психолога чи психотерапевта. А кваліфікований лікар надасть не тільки психотерапевтичну допомогу, але й вчасно призначить у разі необхідності медикаментозні, фізіотерапевтичні засоби.
