В Осмолоді Рожнятівського району минулого тижня зібралися кращі єгері Прикарпаття. Тут відбувся обласний семінар-змагання з єгерського багатоборства.
Полюємо за правилами
Змагання зайняли аж два дні – четвер та п’ятницю, 6-7 жовтня. Зрештою, інакше й не могло бути, враховуючи різносторонність роботи єгерів. Ці спеціалісти-мисливці обліковують та охороняють фауну в лісах, керують полюваннями на ввіреній їм території, борються з браконьєрами.
 Смуга перешкод альпін-парку – один із найцікавіших елементів змагань |
Позмагатися зібралися 18 команд, по чотири учасники в кожній. Розмістилися в наметах, їжу готували на вогнищах. Конкурсна програма включала як перевірку теоретичних знань єгерів, так і випробування на швидкість, влучність, вправність.
Під час відкриття змагань виступив гурт «Лісові сурми», який діє в Болехові при Прикарпатському лісогосподарському коледжі. Колектив на традиційних мисливських ріжках виконує сигнали, які вже століттями використовують в Європі. Кожен із цих сигналів означає певну дію – привітання, перепочинок чи прощання – окремі сигнали сповіщають учасників полювання про звірину, на яку натрапили їхні колеги. У 2008 році наші сурмачі навіть вибороли Гран-прі міжнародного фестивалю в польському місті Лижайськ. Стародавні мелодії нинішнім єгерям виконали керівник ансамблю Володимир Топольницький, Володимир Волчовський і Христина Яремко.
Перший конкурс був присвячений техніці безпеки. Судді називали умови, в яких мало відбутися полювання, а керівник команди мав відповідно до тих умов провести своїм колегам інструктаж. За словами Романа Олійника, першого заступника начальника обласного управління лісового та мисливського господарства, нині на Прикарпатті є дефіцит єгерів, адже ця робота досить складна. Переконатися в цьому можна було, прослухавши кілька відповідей конкурсантів. На деякі каверзні запитання навіть єгері не одразу знаходили відповіді, а що вже говорити про простих мисливців-любителів? Саме тому єгер на полюванні – людина необхідна, адже він досконало знає мисливське законодавство та вимоги техніки безпеки.
Швидше, влучніше, вправніше
 Єгер просто повинен стріляти влучно |
Після теорії єгері приступили до конкурсів, де потрібно було продемонструвати свою вправність. Вимагалося подолати смугу перешкод альпін-парку й переплисти через ставок на двомісному надувному човні. Була у програмі й імітація облави на вовка, коли учасники мали правильно огородити територію стрічками з червоними прапорцями, через які вовк не наважується перейти. Перевірили також і вміння єгерів поводитися зі зброєю: стрільба, розбір-збір мисливської рушниці на час.
 Подолання водної перешкоди |
«У багатьох ситуаціях єгер має приймати рішення дуже швидко, саме тому йому необхідно вдосконалювати свою реакцію, увагу, спритність, вміння оцінювати ситуацію, – говорить Володимир Нижник, суддя змагань. – Такі навики стають у пригоді при затриманні браконьєрів або ж коли у лісі єгер натрапляє на вовка. Адже єгер не просто ходить чи їздить по лісу – він усе бачить: і сліди, і надламану гілочку, і браконьєрську петлю, словом, різноманітні ознаки, що в лісі була стороння людина. Саме тому на цих змаганнях є конкурси на швидкість, спритність та координацію. Робота єгеря складна ще й тим, що кожного дня він має справу зі зброєю та озброєними людьми, тому необхідно завжди бути в тонусі».
Ритуали треба берегти
Наступного дня конкурсна програма мала дещо інше забарвлення. Єгері змагалися у співочих і кулінарних здібностях – на кращі мисливські пісню та страву. «Мисливські ритуали завжди були, – каже Михайло Бойчук, головний суддя змагань. – Ми намагаємося їх підтримувати. Тому хочемо продовжувати ці змагання й надалі. Власне, робота єгеря є доволі складною. В його обов’язки входить охорона і догляд за лісовими звірами, їхня підкормка, тому в лісі потрібно бути в будь-яку пору року. Часто єгері працюють без вихідних, коли проводять у лісі рейди, які часом бувають і нічними. Особливо важкою є боротьба з браконьєрством».
Перемогу в змаганні здобула команда «Універсал-Контракт». Друге місце зайняли єгері Солотвинського лісового господарства. Третіми стали представники Коломийського товариства мисливців і рибалок.
«Спеціальних тренувань до цих змагань ми не проводили, – розповідає Дмитро Лешко, інженер лісового господарства, мисливствознавець Солотвинського лісгоспу. – Ми покращуємо свої навики кожного дня, адже постійно буваємо в лісі, спостерігаємо за звіриною, проводимо полювання, селекційний відстріл. Для мене особисто найбільша цінність цих змагань – це нові знайомства та обмін досвідом. Краще раз побачити, як працюють колеги, ніж сто разів послухати».
|
Comments are closed.