Соціум

Життя з «лагідним вбивцею»

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Вірусний гепатит С. Лікарі стверджують, що сьогодні навіть СНІД не настільки небезпечний, як він. При цьому більшість людей навіть з гострою формою захворювання не лікуються, бо не підозрюють про те, що вірус є в організмі. Саме через підступність його ще називають лагідним вбивцею.

Тільки через роки може раптом з’явитися хронічна слабкість, швидка втомлюваність, періодична нудота, можливі болі в суглобах. Лікування обходиться від трьох-чотирьох до десяти тисяч гривень на місяць. Курс – не менше року, відповідно, коштує до 100 тисяч гривень. Від держави – жодної підтримки.

Хвороба застала зненацька

Максимові 40 років. Діагноз – гепатит С. Дружина молить Бога, щоби все було добре і тихо плаче вдома. Чоловік – в обласній інфек­ційній приймає противірусну терапію. Пригадує, як лежав тут 10 років тому один-однісінький, а нині ціле відділення з таким же діагнозом.

Максим розповідає, як вперше проявилась його хвороба. Раптово і несподівано почала збільшуватись печінка. Його забрала швидка, згодом лікарі виявили гепатит А. За кілька місяців начебто підлікували, але нещодавно він знову потрапив до лікарні з болями у печінці. Цього разу після обстеження виявили гепатит С. Лікарі кажуть, що на попередньо вражену печінку насадився вірус С, але коли це сталося визначити неможливо.

За словами Максима, порадившись з родиною, він вирішив узяти дорожче лікування, бо лікарі стверджують, що воно ефек­тивніше. Місячні витрати – 10 тис. грн. На допомогу від держави Максим не сподівається. Каже, держава навіть лікарняний давати не хоче. З грошима допомагають батьки та колеги з роботи. Чоловік твердо вірить в одужання, і не уявляє, що робити тим хворим, що не зможуть знайти грошей.

Ірині 45 років. За фахом медик. Трохи більше року тому пішла здавати донорську кров. Через рік прийшла знов і тут їй сказали, що цього разу не візьмуть, бо в неї гепатит.

«Якби не прийшла вдруге, то і не знала би, хоча вони мали повідомити мене одразу, – розповідає жінка. – Поки здавала аналізи, рідним нічого не говорила, сподівалась, що помилка. Коли ж аналіз підтвердився, то довго плакала. Потім взяла себе в руки й почала лікуватись. Уже більше тижня приймаю противірусну терапію вартістю 3,5 тис. грн. на місяць».

За словами Ірини, на ліки їй заробляє чоловік. Якби самій довелося, то б не вижила. Відчуває слабість, сонливість, турбують безпричинні головні болі, інтоксикація, постійно підвищується температура. Пригадує, що одні знайомі радили противірусну терапію, інші відмовляли, мовляв, будуть ускладнення на інші органи. Ірина, як і Максим, дуже сподівається на одужання.

Бійтеся чужої крові

То як відбувається зараження? Через кров. За словами завгепатологічним центром при обласній клінічній інфекційній лікарні Людмили Будеркевич, здебільшого пацієнтами обласної інфекційної лікарні стають люди, що лікувалися стаціонарно та мають супутні захворювання. Їх імунна система змінена, ослаблена, тому й насаджується вірус. Також чималу небезпеку несе неякісно оброблений медичний інструментарій, недотримання санітарно-гігієнічних норм під час стоматологічного лікування, в маніпуляційних кабінетах, під час процедур манікюру, педикюру, татуювання, а також статевим шляхом. У розвинених країнах ймовірність такої передачі вірусу практично зведена до нуля. В Україні ж ризик є, оскільки багато тих же процедур передбачають використання багаторазового інструменту, та й методи стерилізації в нас іноді недосконалі.

Людмила Будеркевич зазначає, що багато хворих серед наркоманів і віл-інфікованих, але вони лікуються окремо, бо для них є держпрограми. При тому, що хвороба в Україні прогресує дуже швидко, і за останні роки, як стверджують лікарі, гепатитом С хворіє кожен третій-четвертий, лише цього року ввели реєстрацію хворих на хронічні гепатити.

«Наразі ситуація і перспектива плачевні. Ані нормального обстеження, ані держпрограми для лікування, – говорить Людмила Будеркевич. – Ми лікуємо тих хворих, що приходять до нас, але цю кількість слід множити щонайменше на десять. Решта ще навіть не знають про свою хворобу або просто не мають коштів на лікування».

Ера вірусів

Отже, багато хто дізнається про хворобу лише тоді, коли вона вже перейшла у хронічну форму. Зауважте, від моменту зараження до півроку – це вже хронічний гепатит. І при цьому перший прояв може бути приблизно за 5-10 років. Медики кажуть, що нині – ера вірусів, а люди навіть непоінформовані про те, що на інфекційні хвороби треба обстежуватись. За останні чотири роки в обласній інфекційній лікарні кількість пацієнтів з діагнозом хронічний гепатит збільшилась у 10 разів. Якщо п’ять років тому їх було 60, то нині – 600.

«Вірус треба вбивати одразу, бо інакше він буде розмножуватись і завойовувати нову територію, – говорить лікар. – До того ж, часто гепатит стає причиною захворювань нирок, гематологій чи онкозах­ворювань. Тоді ще складніше».

З чого почати? Людмила Будеркевич розповідає, що тест-системи для обстеження є в приватних лабораторіях, натомість державні ними не забезпечені.

У середньому початковий етап обстеження коштує 200 грн. Якщо маркер показав, що вірус в організмі є, то треба знати його кількість, а на це потрібно ще 300 грн. Словом, комплексне обстеження дотягує до 2 тис. грн. «Якби держава допомагала з обстеженням, то тисячі людей були б порятовані, – говорить пані Людмила. – Натомість люди йдуть на комісію та отримують інвалідність. Щоби до цього не дійшло, слід пролікуватися вчасно. Вчасність – це коли немає змінених показників печінки».

Перш за все Людмила Будеркевич радить не впадати у відчай. І навіть якщо немає грошей, іти в обласну інфекційну. Лікарі обов’язково призначать препарати, що стимулюють імунну систему, аби хвороба хоч трохи менше прогресувала.

За словами начальника обласного управління охорони здоров’я Миколи Олінійчука, у міністерстві планують затвердити «Державну цільову соціальну програму профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року». Але про конкретні дати наразі нічого не відомо.

«Щодо участі області у підтримці хворих, то кошти на одного-двох пацієнтів ситуації не врятують. Зважаючи на таку критичну ситуацію, треба більше проводити профілактичних заходів», – каже Олінійчук.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.