Соціум

Вірастюк у Франції

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

У французькому баскетбольному клубі «Булазак» грає єдиний українець — баскетболіст з Івано-Франківська Роман Вірастюк. Двадцятилітній велетень зі зростом 2 м 5 см, син відомого легкоатлета Романа Вірастюка, живе у Франції вже півроку. На свята він приїхав додому та поділився з «Репортером» враженнями від європейського баскетболу.

Він займався баскетболом з першого класу школи в тренера Наталі Свірідової. Також ходив на плавання, бо мав проблеми з поставою. Кілька років займався легкою атлетикою, бо мріяв, як батько, штовхати ядро.

А потім за рік Роман виріс на 30 сантиметрів. Родина серйозно задумалася про баскетбол. Роман Вірастюк-старший зателефонував до президента федерації баскетболу України Олександра Волкова. Той порадив спробувати себе у Київському спортивному ліцеї-інтернаті. Далі були двотижневі тренувальні збори разом з юнацькою національною збірною, хлопцями, на три роки старшими за Романа. Там він зарекомендував так, що потрапив до складу збірної на чемпіонат Європи. До слова, за свою поки невелику кар’єру франківський баскетболіст взяв участь у двох юнацьких, двох юніорських та одному молодіжному чемпіонатах Європи. У ліцеї-інтернаті він учився два роки.

З інтернату Вірастюка-молодшого взяли в дубль БК «Київ». Там він провів сім повних сезонів. Двічі був чемпіоном України серед дуб­люючих команд Суперліги. Два роки тому Романа почали залучати до основної команди, проте стабільним виступам завадила травма коліна. Вона ж не дала поїхати на Всесвітню універсіаду. А коли в команді з’явилася плеяда легіонерів, Вірастюк зрозумів — аби розвиватися, треба щось міняти…

Цього літа Роман Вірастюк молодший виступав за молодіжну збірну України. Після цього з ним зв’язався французький агент, який співпрацює з тренером клубу «Boulazac Basket Dordogne» Сільвеном Латьє, і запросив приєднатися до цієї команди.

«Спершу я не зрозумів, що саме мені пропонують, думав, мова йде про платний тренувальний табір, — розповідає Вірастюк-молодший. — Дякую моїй дівчині, яка правильно переклала англійський текст і пояснила, про що йдеться. Я подумав, що ігрова практика за кордоном — це добрий досвід».

 
Переповнені двоярусні трибуни LePalio створюють неповторну атмосферу 

У контракті передбачили, що франківець тренується з основною командою, але багато часу проводить і з молодіжним складом, своєрідним дублем. Ігрової практики, якої не вистачало в Україні, він вдосталь має тут. Граючи за основний склад, Вірастюк не відмовляється від кожної можливості допомогти молодіжній команді.

Клуб «Boulazac Basket Dor­dogne» лише цього року вийшов до найвищого баскетбольного дивізіону Франції. Невеличке містечко, де мешкає близько семи тисяч людей, має власний палац спорту «Le Palio». Під час баскетбольних матчів спорткомплекс приймає 5200 глядачів. І щоразу трибуни переповнені, сюди з’їжджаються вболівальники з усіх навколишніх сіл і містечок, на матчах панує неймовірна атмосфера. Щось подібне Вірастюк бачив лише в Миколаєві.

У Франції інакше відбуваються навіть тренування. До гравців ставляться як до професіоналів. Приміром, розминку баскетболісти роблять самостійно. Власне тренування починається вже з роботи з м’ячем і спарингів. В Україні ж розігрів входить до спільної програми.

Проживає Роман Вірастюк з французьким одноклубником-однолітком. Квартиру їм винаймає клуб. Хлопці мають дві окремі кімнати, окремі санвузли. Каже, умови хороші. Клуб бере на себе всі витрати, крім харчування. Щотижня гравців ретельно оглядають фізіотерапевти.

Із п’яти легіонерів у клубі є чотири американці та українець Вірастюк. Тож Роману трохи важко у спілкуванні французькою. Отримавши у школі № 5 добрі базові знання німецької та англійської, він вільно спілкується з партнерами англійською та потрохи вчить французьку. Рідною мовою говорить лише через Skype із друзями, родичами, батьками. Кілька знайомих українських баскетболістів грають в інших європейських країнах. Вірастюк контактує і з ними.

Роман грає центровим, його обов’язки — потужна гра під кільцем та робота на підбори. Наразі він не будує довгострокових планів на майбутнє, усвідомлюючи, що його закордонна ігрова практика знадобиться при формуванні збірної України для участі у Євробаскеті-2015, який відбудеться в Україні.

«Сьогодні намагаюся побільше працювати над собою та щоразу показувати добру гру, — каже Роман Вірастюк. — Батько завжди наголошує, що шанс людині дається один раз в житті, і якщо його не використати, то більше він може не прийти. Тому кожного разу, виходячи на майданчик, викладаюся на всі сто».

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.