В Івано-Франківську вже два роки керівництво міського стадіону «Рух» конфліктує з податковою адміністрацією. Справа дійшла до суду. Яблуком розбрату стало положення закону. Кожен розуміє його по?своєму, а страждає найбільша в області спортивна споруда.
Протягом останніх двох років кафе та бари, які розміщені у приміщеннях стадіону, не можуть отримати дозволи на торгівлю спиртними напоями – їх не видає податкова адміністрація.
«Винуватцем» виявилося регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в області. Його начальник Світлана Селепій розповіла, що податківці керуються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Згідно з його статтею 15?3, забороняється продавати алкоголь у місцях проведення спортивних змагань.
Натомість директор «Руху» Іван Слюсар каже, що така позиція податківців заганяє стадіон у глухий кут. Основним джерелом фінансування стадіону, за його словами, є доходи від оренди. Значні кошти арена отримує саме від власників кафе та барів. Їхні власники у нещодавньому листі до міського голови кажуть, що функціонування цих закладів стало нерентабельним. Є загроза звільнення 50 працівників, які тут працють. Нині з п’яти закладів два вже закрилися.
Один із підприємців уже звертався до суду. Він виграв два процеси в Івано-Франківському окружному адміністративному та Львівському апеляційному судах. Правосуддя мотивує це своїм розумінням закону, а саме – алкоголь не можна продавати власне під час проведення змагань. Інакше до цього обмеження можна було б зарахувати будь-які місця проведення спортивних естафет, кросів, авто-, мото-, велогонок.
Та крапки ще немає. Як розповіла «Репортеру» Світлана Селепій, зараз справа перебуває на розгляді у касаційній інстанції.
Цікаво, що ДПА у цьому випадку турбує тільки стадіон «Рух». Від решти спортивних споруд міста, де також продається алкоголь (наприклад, Льодова арена), податківці відсахуються, мотивуючи це тим, що об’єкти є у приватній власності. Ними, мовляв, мають займатися місцеві органи влади.
«Ми неодноразово вносили пропозиції, щоб у нормі закону встановити заборону на торгівлю тільки під час проведення спортивних змагань. Але поки закон такий, ми є просто його виконавцями», – каже Світлана Селепій.
Отже, справа у законодавстві. Зацікавлені сторони визнають, що його треба змінювати, але виконують. А тим часом пересічний уболівальник у день матчу все одно купить спиртне у закладах, які розташовані неподалік від стадіону, у парку імені Шевченка.
Цікаво, що коли зі стадіоном контролюючі органи сліпо слідують букві закону, їхнього сумління чомусь не вистачає на інші, серйозніші проблеми? Приміром, чому алкоголь та тютюн вільно продається у кіос ках та магазинах біля шкіл? Таких прикладів є багато.
Що ж до стадіонів, то у всьому світі вони є місцями відпочинку. Люди йдуть саме на стадіон, знаючи, що витрачені там гроші підуть на розвиток спорту. У футбольній Англії до питання алкоголю на стадіонах ставляться значно гнучкіше. На лондонському «Уемблі» є обмеження продажу – не більше двох пляшок за покупку. Натомість відпочити там є з чим. А в меню «Ред Кафе» манчестерського стадіону «Олд Траффорд» є близько 30 видів алкоголю. Подібний стадіон з’явився і в Україні. У нещодавно відкритій «Донбас-Арені» вже зараз відкриті декілька барів, два ресторани. Планується відкриття ще одного ресторану та лаунж-бару.
Натомість в Івано-Франківську недобудований «Рух» заледве зводить кінці з кінцями. Видається на те, що усе складається проти споруди. З одного боку, доходів від оренди небагато, бо на підприємців тисне податкова. З іншого – футбольний клуб «Прикарпаття» також не має змоги розрахуватися за тренування та матчі, які проводить на полі стадіону. Від міста фінансування майже немає. Начальник івано-франківського міськспорткомітетуВіталій Матешко розповів, що цьогоріч стадіону було виділено тільки 30 тисяч гривень на розрахунки за тепло. І з вирішенням питання кафе та барів загальна проблема «Руху» не розв’яжеться. Тому що про пошуки інвестора для довгобуду давно вже нічого не чути.
Comments are closed.