Спорт проти комп’ютера

Медики стверджують, що здорових школярів меншає з кожним роком. За різними даними, до 90 % дітей до закінчення школи мають хронічні захворювання. Деякі патології розвиваються вже під час навчання – короткозорість, гастрит, порушення постави.

Якщо минулого року мед­огляди були болючою темою для батьків і медиків через величезні черги, то цьогоріч ситуація змінилася. В управлінні охорони здоров’я ОДА запевняють, що вдалося запровадити плановий медичний огляд, який полегшив роботу для медиків і умови для батьків. Департаменти охорони здоров’я та освіти склали графік, коли та який клас має проходити медогляд. Цікаво, що з нового нав­чального року медогляди мають відбуватися по-іншому.

«Планується такий експериментальний проект на визначення, де краще обстежуватись – у поліклініці чи в школі, – каже головний спеціаліст з педіатрії департаменту охорони здоров’я ОДА Лідія Сенюта. – Тобто області будуть поділені за групами. До якої потрапить Прикарпаття, ще не відомо».

Щодо актуального стану здоров’я школярів, то наразі говорити ще зарано, адже мед­огляди ще тривають. За словами Лідії Сенюти, якщо порівнювати минулий рік, то ситуація стабільна – 94,5 % обстежених учнів не мали суттєвих відхилень.

«Туди входять діти з основної групи – 76,7 %, та спеціальна група – 17,8 % тих, які потребують занять, але дуже мало, – розповідає педіатр. – Звільнених з фізкультури – 1 %. Але ситуація останніх років насторожує. Для себе пробувала розділити дітей за віком: молодші, середні та старші класи. Вийшло, що у старшому шкільному віці, після молодшої школи, різко зросла кількість дітей, звільнених від фізкультури. Майже удвічі. Зараз електронні підручники, велика кількість обов’язкових занять у комп’ютерних класах – тобто навантаження доволі велике».

За словами директора Івано-Франківського коледжу фізичного виховання Любомира Пасічняка, здоров’я дітей насторожує і вчителів фізкультури.

«Думаю, що це державна проб­лема, – каже пан Любомир. – Діти не рухаються, весь вільний час проводять, сидячи за комп’ютером. І замість збільшувати кількість фізичних вправ, їх зменшують. Я вважаю, що у школах нормативи навіть занижені. Крім того, щороку, на півтора місяці, наші студенти проходять практику у школах. Потім приходять і розповідають, що діти просто не хочуть займатися фізкультурою, виконувати нормативи. А сто мет­рів пробігти на доріжці – це не сто метрів у комп’ютері! Тут треба докласти якихось зусиль, а дитина не хоче. Лиш у боці заколе, то батьки одразу шукають знайомого лікаря, аби виписав довідку про звільнення. На жаль, самі батьки винні, що їхні діти такі слабкі. А вони, навпаки, мають показувати особистий приклад. Зранку вставати, разом робити зарядку. Бігаєте? Візьміть із собою сина чи дочку».

Привчати дітей до фізичних вправ радить і головний спеціаліст з педіатрії Лідія Сенюта. «Ще давні лікарі Сходу казали, що у серця є 636 помічників – це кожен м’яз, який проштовхує через серце кров, – каже медик. – Таким чином спрацьовує імунний захист. Важливу роль відіграє харчування. На сніданок обов’язково має бути каша чи інший гарнір з кусочком риби, м’яса. До речі, рибу дитина повинна їсти три-чотири рази на тиждень, бо та містить фосфор, необхідний для роботи мозку. Варто вживати багато зелені, яка містить вітамін А, це добре для зору. Зараз сезон кавунів, то він гарно почистить нирки, жовч­ний міхур, вимиє з організму зайві шлаки».

Також, за словами Лідії Сенюти, важлива психологічна підготовка школяра. Наприклад, зараз крайня пора, коли треба привчати дитину до режиму дня, який буде у неї в школі. Потрібно будити тоді, коли треба вставати до школи, лягати не пізніше 22.00.

«Також дитині, а особливо першокласнику, для якого усе нове, важливо покласти в ранець не шоколадку чи 10 гривень, а помите яблучко або зроблений маминими руками бутерброд, – радить пані Лідія. – Психологи довели, що для першачків це – великий антистресовий засіб. Адже під час психологічного навантаження дитина виймає те, що отримала з люблячих рук. Тоді вона відчуває себе захищеною».