Соціум

Прийміть допомогу… будь ласка

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Напевно, кожен із вас бачив усміхнене обличчя маленького Тарасика Грабчука на листівках з проханням про допомогу. Хлопчик довго боровся із хворобою, але, на жаль, інколи навіть величезна віра та бажання допомогти не здатні перемогти рак. 18 липня Тарасика не стало. Батькам лишилася тільки світла пам’ять про свою дитину, а ще — гроші на рахунках від благодійників. Вирішили — вони повинні піти на допомогу іншим діткам. А це виявилося не просто.

На початку минулого тижня Андрій Грабчук у групі допомоги його сину в одній із соцмереж написав: «Уже два місяці минуло з того часу, як я звернувся в нашу дитячу клінічну лікарню з пропозицією купити обладнання для онкогематологічного відділення. Але добитися списку необхідного обладнання досі не вдається…».

У розмові Андрій розповів нам, що до лікарні пішов буквально через кілька днів після похорону сина. Залишилося чимало препаратів, не хотіли, щоб вони застаріли.

«Прийшов до онкогематологічного відділення — там сказали, аби усе їм занести, — розповідає Грабчук. — Тоді ж я повідомив, що в мене є гроші, які хотів би віддати на обладнання. Там усе сприйняли з великим ентузіазмом. Відповіли, що їм треба день-два подумати над тим, що саме потрібно». І…

Як розказує Андрій Грабчук, спочатку не встигали через зайнятість, через тиждень повідомили, що уже визначилися, але треба зустрітися з головним лікарем, бо це важливе питання і на себе таку відповідальність відділення брати не хоче. Тож далі відбулася зустріч з головним лікарем обласної дитячої клінічної лікарні Радиславом Котурбашем.

«Я категорично наполягав на тому, що вони мені кажуть, яке їм треба обладнання, а я його купую сам, — розповідає Грабчук. — Головний лікар запевнив, що вони вже навіть попередньо міркували, що саме їм треба. За кілька днів зі мною зв’яжуться. Ця зустріч відбулася десь місяць тому. І так все й до нині тягнеться — спілкуюся з лікарями, ніхто не відмовляється, кажуть, що дадуть список, але їм ще треба трохи часу».

За словами Андрія Грабчука, йдеться про суму приблизно у 124 тисячі євро. Більшу частину з неї планують виділити саме на обладнання для лікарні, решту — роздати діткам, яким нині, як колись Тарасику, збирають гроші на лікування.

«Репортер», зі свого боку, також звернувся до головного лікарня обласної дитячої клінічної лікарні, аби той пояснив – чому так затягнулося це питання, чи, може, то онкогематологічному відділенню ніякого обладнання й не треба?

Радислав Котурбаш про пост Андрія Грабчука у соцмережах уже знав і той неабияк його обурив. «Все було так — місяць тому до мене звернувся Андрій Грабчук з інформацією, що у нього померла дитина, лишилися гроші, які збирав цілий світ, точну суму він назвати не міг. Сказав, що хотів би купити обладнання. Тож я відповів, коли будете знати кінцеву суму, прийдете, аби ми розподілили. Є два варіанти купівлі — через благодійний фонд «Ти — ангел», з яким наша лікарня давно й тісно співпрацює, або ж приходите з сумою, і я вам кажу, що саме купувати. До мене він більше не приходив, а тепер виходить, що ми ті гроші просто не хочемо взяти».

Як каже Котурбаш, обладнання для цього відділення таки потрібно, навіть більше — є складений список. «Його склали після двотижневих консультацій із провідними лабораторіями та подали у благодійну організацію «Ти — ангел», — запевняє голов­ний лікар. — Нам треба ще багато речей. Поки що дали у заявці гематологічний аналізатор та інфузатори. Приблизно на суму 500 тисяч гривень».

Далі ситуація розвивалася ще дивніше. Вже після зустрічі з Радиславом Котурбашем ми дізналися від Андрія Грабчука, що список того обладнання йому нарешті надіслали. Зробила це завідувач онкогематологічним відділенням Анна Іваненко електронною поштою.

«І в четвер, і в п’ятницю у нас були дуже інтенсивні перемовини, — розповів Грабчук. — Список був такий не дуже детальний, знай­шли людей, які розбираються у медичному обладнанні, а вони виходили на клініку, спілкувалися, аби вибрати апарати по оптимальних параметрах. Тож надіюся, що вже на днях марки й типи будуть погодженні. Піду ще у клініку, аби отримати підпис від завідуючої відділенням, аби потім не було якихось незрозумілих ситуацій».

Як каже Грабчук, поки що точно не вирішили, як саме будуть закуповувати обладнання. Кошти знаходяться у Німеччині (де лікували Тарасика), батько не хотів їх переводити сюди на себе як на фізичну особу, бо в такому разі вони б підлягали оподаткуванню. Тож дійшли рішення робити це все через благодійні фонди.

«Попередньо думали, що це буде «Ти — ангел», — говорить Андрій Грабчук. — Але коли отримали список, почали шукати, де дешевше купити, знайшли київський благодійний фонд, у них є великий список уже закупленого обладнання та знижки. Тож виглядає, що так буде дешевше».

Щодо суми — то вона виходить меншою, ніж планували віддати на обладнання батьки. Та в будь-якому випадку, решта грошей піде дітям, які нині потребують допомоги.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.