У комітетах Верховної Ради нині опрацьовується законопроект про заборону в Україні поліетиленових пакетів об’ємом менше 35 л.
Тобто найпопулярніших – саме тих, що лежать і висять на кожній касі в маркетах, молочних упаковок і т.д. Отже, якщо його приймуть, то це відчують усі. Мета проекту закону, звісно, шляхетна – захист екології. Але чи готові до такої новації виробники та покупці?
Звідки гроші?
Ще 20 лютого голова підкомітету з питань акцизного податку та спеціальних податкових режимів, нардеп-регіонал Ігор Циркін зареєстрував проект закону № 2353 «Про обмеження виробництва, використання, ввезення і розповсюдження в Україні полімерних пакетів і упаковок тривалого розщеплення». Розробило його Міністерство регіонального розвитку України. Навіщо? «З метою поліпшення охорони навколишнього природного середовища та стану благоустрою територій». Хто би сперечався, але…
Уряд, як це часто буває, декларує ніби й добру справу, але обтяжувати себе її фінансуванням не збирається. На думку авторів законопроекту, його реалізація не потребує додаткових витрат із держбюджету. Натомість «фінансування заходів з обмеження обігу полімерних пакетів та упаковок тривалого розщеплення» передбачено за кошти виробників, імпортерів, торгових мереж і суб’єктів торгівлі. Це означає, що підприємці змушені будуть піднімати ціни, а заплатить за все, як завжди, пересічний покупець.
Стурбований ринок
Якщо закон раптом швидко пройде парламент, то почне діяти вже з 1 липня цього року. І тут виробникам не допоможе навіть кишеня покупця. Вони просто не встигнуть у такий короткий термін змінити упаковку, навіть ті, хто зараз пакує і в поліетилен, і в картон.
«Асортимент нашого підприємства – це молочні продукти, фасовані також у пляшку, баночку та пресований картон, – каже Віталій Ковальчук, голова правління ПрАТ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія). – Та загалом на ринку через низьку купівельну спроможність споживачів переважає поліетиленова упаковка. Відтак обсяги готової молочної продукції впадуть».
А от екологи новацію підтримують. За словами першого заступника начальника обласної держекоінспекції Ігоря Яківчука, Україна давно має проблему з утилізацією поліетилену. «Європа та Америка активно відмовляються від цієї шкідливої упаковки, – каже Яківчук. – Добре, що й в Україні почали про це говорити. Але за кордоном за будь-яку новацію, зокрема, за екологічну упаковку, платить виробник, а не споживач».
З нашим менталітетом…
А що пропонують самі розробники закону на зміну звичним пакетам? Варіантів небагато. До прикладу так звані біопакети – той самий поліетилен, але з додаванням каталізатора розкладу. Такі пакети мають розкладатися не довше п’яти років. При цьому міцність їх не змінюється, а от ціна зросте приблизно на 10 %.
Деякі виробники вже роблять біопакети для сміття з поліетилену, що розкладається в природі протягом трьох років. У супермаркетах вони коштують в середньому 7 грн. за 30 штук.
Уже є виробники й торгові мережі, які відмовляються від поліетилену на користь паперових пакетів. Наприклад, мережа магазинів «Родинна ковбаска» працює з ними вже два роки. «Нашим принциповим рішенням було те, щоб ці пакети виготовляли з макулатури, – говорить Олег Баран, гендиректор ТОВ «Барком» (ТМ «Родинна ковбаска»). – Цей вид упаковки швидко розкладається і виготовляється вже з переробленого матеріалу». За словами Барана, папір впливає не лише на екологічну складову, а й на якість зберігання товару.
Серед супермаркетів на Прикарпатті паперові пакети пропонують у «Сільпо». Вони також виготовлені з макулатури, вважаються екологічними. Але коштують на 2 грн. дорожче, на касі продаються поряд із дешевшими поліетиленовими, тому не дуже популярні.
Серед покупців теж немає єдиної думки щодо майбутніх змін. «Я не проти, аби тільки користь була, – говорить пенсіонерка Марина Зубенко. – Нам треба думати, який світ ми залишимо нашим дітям». «А мені цей задум не подобається, – каже пан Михайло, будівельник (прізвища просив не називати). – Тут явно хтось хоче нагріти руку, а ми ще й за це заплатимо».
«Ініціатива гарна, тільки сумніваюся, що в нашій країні та з нашим менталітетом таке спрацює, – сумно посміхається студентка Христина Стасюк. – Можливо, поступово якось звикнемо».
До речі, за висновками фахівців Головного науково-експертного управління України, цей законопроект наразі доцільно відхилити. Головною його вадою експерти вважають суто декларативний характер. Але ж нардепи далеко не завжди зважали на висновки експертів…
Comments are closed.