Які новації готуються для наших школярів і студентівСьогодні увага українців прикована до подій у Криму та військової агресії Росії. Тож усі інші теми якось самі собою відходять на другий план. Та все ж життя триває. І зовсім скоро школярі завершуватимуть навчальний рік, а потім і вступна кампанія розпочнеться. Часи одіозного міністра Табачника, на щастя, у минулому. А нове міністерство обіцяє купу реформ.
Вишам дадуть закон
Як відомо, новим керівником Міносвіти став президент одного з найпрогресивніших вишів України – Києво-Могилянської академії – Сергій Квіт. З часу призначення якихось суттєвих реформ він, звісно, зробити не встиг. Але вже означив ключові напрямки й наприкінці минулого тижня провів брифінг, де їх і озвучив. Як заявив Сергій Квіт, завдання № 1 – відновити довіру громадськості до міністерства освіти.
«Я хочу підкреслити, що у цьому міністерстві працює дуже багато професійних і чесних людей, – наголосив Квіт, – і думка, що це міністерство наскрізь корумповане, не правильна». Додав, що корупційні схеми у міністерстві припинені, триває люстрація кадрів. Поки що підстав не вірити Квіту немає. Будемо сподіватися, що не буде їх і надалі.
Також Сергій Квіт окреслив кілька реформ.
Найбільша обіцянка – новий закон про вищу освіту. За словами міністра, на розгляд Верховної Ради його винесуть уже наступного тижня. Нагадаємо, цей закон не можуть прийняти уже добрих три роки. За весь цей час нардепи сперечалися над трьома проектами – від регіоналів, опозиції та групи науковців, яку очолював ректор КПІ Михайло Згуровський.
Отже, каже міністр, наступного тижня рада розглядатиме саме проект групи Згуровського. Враховуючи оперативність, з якою нині нардепи підтримують закони, він таки буде прийнятий.
Як житимуть у найближчому часі виші та їхні студенти – ось кілька найцікавіших моментів. Для прикладу, вводяться зміни щодо державного замовлення. У проекті збережені чинні соціальні гарантії – 180 студентів на 10 тисяч населення мають навчатися за державні гроші. Але водиться цікава новація – розподіл держзамовлення між вишами залежатиме від того, куди йтимуть найсильніші студенти за результатами ЗНО.
Дещо змінюються правила вступу до вишів. Як і раніше, вступ проходить за результатами ЗНО – при цьому кожен сертифікат має «важити» не менше 20 %, враховується і шкільний атестат, але його вага не має перевищувати 10 %.
Гарна новина – збільшення стипендії. Вона встановлюється на рівні прожиткового мінімуму – 1218 грн. (для молодших спеціалістів 2 / 3 від того). Щоправда, це підвищення планують зробити поступово – до 2016 року. Зміниться й кількість тих, хто взагалі матиме право на стипендію. Важливим буде не середній бал не нижче четвірки, як то є зараз, а загалом місце в рейтингу – 2 / 3 студентів у ньому повинні отримувати стипендію.
Цей закон нарешті має ввести термінологію Болонської системи. В ньому закріплені такі терміни, як Європейська кредитно-трансферна система, кредити ЄКТС і додаток до диплома європейського зразка. Спрощує він і умови отримання ліцензії вишами, дає більше прав розпоряджатися власним майном, полегшує процедуру отримання вчених ступенів.
ДПА полегшать
Квіт також заявив, що зараз міністерство працює над змінами щодо середньої освіти. Готового проекту ще нема, але життя школярам обіцяють полегшити вже найближчим часом. У першу чергу це стосується державних підсумкових атестацій. За словами міністра, стосунки ДПА і ЗНО давно треба змінювати на користь останніх. Але ці зміни треба було впроваджувати завчасу, тож цьогорічним випускникам ще доведеться здавати атестації за старим принципом. Разом із тим Квіт наголосив, що, де тільки буде можливо, атестації полегшать.
Яким саме буде це полегшення, в івано-франківському міському управлінні освіти поки що точно сказати не можуть. «Нових вказівок ще не маємо, – каже заступник начальника управління Петро Ласійчук. – Але надіємося, що зміни будуть, бо лист міністерства про порядок закінчення навчального року і проведення ДПА датований ще 14 лютого. Він в принципі такий, як і минулого року, а там було дуже багато питань – щодо вибору предметів і т. д. Особливо це стосується 11 класів з двома профілями навчання. Там вибору взагалі не було».
Ще невідомо, за якими збірниками завдань буде проходити ДПА. «Я не думаю, що ці збірники, які написані для 2014 року, вже надруковані, – каже Ласійчук. – А самі знаєте, яка фінансова ситуація в країні. Тож, можливо, дозволять користуватися минулорічними».
Є питання і щодо дати проведення ДПА в 11 класах. Перша атестація має відбутися 22 травня, друга – 26-го, а якраз на 25 травня припадають вибори Президента. Як відомо, більшість шкіл слугують виборчими дільницями. Як це все суміщатимуть, поки не відомо теж.
«Поки що ми не проводимо великої роботи з підготовки до ДПА, – говорить Ласійчук. – Бо якщо процес почати, а потім підуть зміни, то виникне плутаниця. Активна робота стартуватиме з 31 березня».
ЗНО вже на старті
А вже цієї суботи, 22 березня, українські школярі складатимуть перші пробні тести ЗНО. Як каже директор івано-франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук, вони до цього готові на всі 100 %.
До основного тестування також – в основному. Лишилося чекати одного – фінансового підтвердження деяких видатків. Ідеться про оплату та охорону тестових завдань. «Процедура захисту цих матеріалів для нас є вкрай важлива, – каже Томенчук. – У масштабах нашого центру йде мова про півмільйона гривень, не так багато, але це все одно гроші».
Хоча грошей у березні немає не вперше, запевняє директор центру, такі неясності бувають щороку. Хоча тепер свої знаки тут розставила й політична ситуація в країні. «Що гроші появляться – це ясно, сидимо, чекаємо, – говорить Томенчук. – Можливо, будуть якісь малесенькі коригування способів доставки, що здешевить процедуру. Але це тактичні питання».
Щодо суттєвих змін у самій системі ЗНО, то про це говорити рано. Нині ж очікують повернення на посаду керівника всеукраїнського центру Ігоря Лікарчука – людини, яка й заснувала систему. Та очевидно, що всі майбутні новації у ЗНО цьогорічних випускників ще не зачеплять.
Comments are closed.