Сьогодні для нас уже не є диковинкою слово «індиго», та воно досі не піддається чіткому поясненню. Звідки ж воно взялося і що означає?.. Історія терміну почалась у 1982 році. Американський педагог і адвокат Ненсі Енн Тейп написала книгу «Пізнання життя через колір», в якій впер-ше і виплило слово «індиго». Так дослідниця назвала дітей із блакитною, фіолетовою та синьою аурою. Відомо, що аура – це сяйво навколо людини, яке є проявом духу й душі. Майже в усіх воно золотисте, а в індиго – інше.
Ненсі Енн Тейп зробила аналіз цього явища. Діти з аурою кольорів індиго народ-жуються здебільшого перед техногенними і планетарними катастрофами. Вони – телепати, надчуттєві, енергійні, імпульсивні, замкнуті. Вони не підкоряються іншим і не сприймають авторитетів. Діти індиго часто відчувають дефіцит уваги, різкі перепади настрою, депресії. Пізнають світ емпіричним шляхом (тобто через досвід). Їм властиве підвищене почуття відповідальності та жага справедливості.
Проте деякі скептично налаштовані вчені вважають, що саме поняття «діти індиго» несе в собі містичний характер. Крім того, більша частина якостей, властивих «незвичайним» дітям, відома психіатрам під назвою СДУГ (синдром дефіциту уваги і гіперактивність).
У ході вивчення цього феномену показався й інший бік медалі. Відомий російський учений Віталій Єфименко стверджує ось що: «Діти-індиго – це далеко не «божественні діти». Вони прийшли у цей світ, аби дестабілізувати його та придбати досвід негативним шляхом. В їхній «недобрій» програмі тяжіє прагнення до анархізму. Програма розрахована на 45‑60 років і починає працювати вже з 3‑4‑річного віку. Протистоять їм діти із зеленою аурою. У програмі зелених – протистояння індиго. Не було б цієї рівноваги, світ потонув би в хаосі і безпорядку».
Comments are closed.