Про те, що більшість будинків в обласному центрі – це старий житловий фонд, нікому зайвий раз нагадувати не треба. Ліфти там теж далеко не нові. Усі вони потребують регулярного обстеження, яке щороку витягує з міського бюджету сотні тисяч гривень.
 |
В місті є чотири підприємства, які займаються ліфтами. Три приватні – «Прикарпатліфт», «Ліфт-комплект», «Портал», одне комунальне – «Івано-Франківськліфт». «Ліфт-комплект» та «Портал» займаються відомчим житлом, тут нові ліфти, які ламаються нечасто. А от «Прикарпатліфт» та «Івано-Франківськліфт» працюють у старому житлофонді. Перше підприємство обслуговує тільки 44 ліфти, друге – 509.
Зі старими ліфтами, звісно, є проблеми. Їх треба міняти, модернізувати, робити експертизу тощо. А новий коштує 200-300 тис. грн., місто таких грошей не має. Проте, за словами заступника мера Миколи Саєвича, у минулому році в Івано-Франківську все ж таки поміняли 11 ліфтів. Правда, за кошти з держбюджету і лише у будинках, де є ОСББ. Ще 16 пройшли модернізацію: заміну кабіни, агрегатів, моторів, лебідок тощо. Тут теж частково допоміг держбюджет, місто дало тільки 40%. «А от цього року, – каже Саєвич, – змінили загальну програму співфінансування і поки що коштів з державного бюджету на ліфти не виділяли. Я сподіваюся, що до кінця року ще щось поміняється, та ми, можливо, ще модернізуємо кілька ліфтів».
Більша частина ліфтів, які обслуговують комунальники (267 штук), служать уже понад 25 років. За законом, їх експлуатація без експертного обстеження заборонена. Крім цього, як говорить головний інженер КП «Івано-Франківськліфт» Мирослав Стефанюк, щороку ще 25-30 ліфтів потребують експертного обстеження, яке коштує приблизно по 4 тис. грн. на один. Також кожні два роки ліфти проходять техобстеження, вартість якого 640 грн. Отже, щороку на обстеження ліфтів місто витрачає сотні тисяч гривень – цьогоріч у бюджеті заклали понад 400 тис.
Упродовж останніх 10 років управління ЖКГ замовляло як експертне, так і технічне обстеження ліфтів для «Івано-Франківськліфта» у Карпатському експертно-технічному центрі (КЕТЦ). А от приватники – «Прикарпатліфт» – робить таке обстеження самотужки, маючи відповідного працівника та ліцензію.
«Цьогоріч «Івано-Франківськліфт» подав на проведення технічного огляду майже 200 ліфтів, – говорить Андрій Грималюк, спеціаліст відділу по роботі з виробниками Єдиного розрахункового центру. – За це Карпатському ЕТЦ треба заплатити приблизно 130 тис. грн. Хоч можна на кілька днів відправити людину на навчання до Києва, виробити ліцензію та виконувати цю роботу самим».
Навчання коштує 6 тис. грн., відрядні витрати (проживання, проїзд) – 4 тис. грн., вартість ліцензії – 12 тис. грн. Разом – 22 тис. Порівняно з тим, скільки міський бюджет щороку платить КЕТЦ, погодьтеся, небагато. Але «Івано-Франківськліфт», який працює з 2001 року, збагнув про це тільки недавно.
«Так, це наше упущення, – погоджується Мирослав Стефанюк, головний інженер підприємства, – тобто упущення попередніх керівників. Але ми вже ліцензію отримали – 25 липня цього року. Тепер техобстеження ліфтів робимо самі».
До речі, за словами Миколи Саєвича, обстеження не закладені в тариф, тож за них платять не споживачі, а бюджет. У 2012 році, за графіком, «Івано-Франківськліфт» отримає кошти з міського бюджету за техобстеження 284 ліфтів.
«Але ж це тільки на технічне обстеження, – зауважує Мирослав Стефанюк. – А зараз ми ставимо питання, щоб мати в штаті ще й спеціаліста, який робитиме обстеження експертне. Правда, це коштуватиме дорожче – приблизно 50 тис. грн. Не знаю, коли ми на це спроможемося, бо зараз голі, босі й простоволосі».
До речі, на останньому виконкомі начальник Департаменту соціальної політики Олександра Заклинська сказала, що «Івано-Франківськліфт» є одним із тих підприємств, яке стабільно має заборгованість із зарплати. Станом на 25 серпня заборгованість становила 58 тис. грн. Це й не дивно. Адже, зарплата на цьому підприємстві – це 104% доходів…
Як говорить секретар міської ради Руслан Марцінків, зараз є два варіанти вирішення проблеми. Або створити іншу структуру (яка буде вже без боргів і почне працювати по-новому), або запропонувати на конкурсі надання цих послуг приватним підприємствам. Правда, чи вдасться другий варіант – питання. «Приватники не дуже хочуть брати старі ліфти, – пояснює Стефанюк. – Це ж чиряки, і після того, як вони їх візьмуть, їм ніхто не позаздрить».
За словами Миколи Саєвича, владі легше працювати з комунальним підприємством. «Коли немає грошей, то комунальне підприємство ми ще можемо змусити зробити щось у борг, – підсумовує віце-мер. – А приватнику не накажеш. Він працюватиме тільки за гроші».
