У шкільному навчальному плані є різні предмети, які стосуються різних аспектів життя. Але немає єдиного – де б ви викладали прості життєві правила. Свого часу американський психолог Чарльз Сайкс сформував 14 правил життя. Наскільки вони корисні, кожен вирішує сам.
Життя несправедливе. Звикни до цього. Звичайний підліток каже «це несправедливо» 8,6 разів на день. Ви звикли чути це від своїх батьків. Але коли батьки почали чути це від своїх дітей, вони зрозуміли Правило 1.
Світу начхати на твоє почуття власної гідності, на відміну від школи. Світ чекає від тебе, що ти досягнеш досконалості в чомусь до того, як будеш повністю задоволений собою. Це може шокувати. Зазвичай, коли безмежно роздута зарозумілість зустрічається з реальністю, діти кажуть, що це несправедливо.
На жаль, ти не будеш заробляти 40 тисяч доларів на рік одразу після школи. Ти не станеш віце-президентом і навіть не отримаєш авто з телефоном. Можливо, тобі навіть доведеться носити уніформу, на якій не буде лейбла відомої фірми.
Якщо ти думаєш, що твої вчителі жорстокі – дочекайся, коли в тебе буде бос. Його контракт не безстроковий, і він схильний бути дещо дратівливим. Коли ти щось псуєш – він не збирається запитувати, переживаєш ти чи ні.
Перевертання гамбургерів – не нижче твоєї гідності. Твої бабуся й дідусь називали це можливістю. Вони не соромилися роботи за невелику платню. Вони б соромилися, якби проговорили про рок-музику всі вихідні.
Це не батьки облажались. Якщо ти з чимось не впорався – ти і відповідаєш. «Це – моє життя», «Ти – не мій бос» та інші гасла твого покоління мають зворотний бік. Щойно тобі виповнюється 18 – це твої проблеми. Не ний, бо будеш схожим на пенсіонера.
Поки ти не народився, твої батьки не були нудними. Вони стали такими, купуючи тобі взуття, прибираючи твою кімнату та слухаючи твої розповіді про те, який ти класний. У будь-якому разі, поки ти не почав рятувати світ від паразитів з покоління своїх батьків, спробуй провести санітарну обробку свого унітазу.
У твоїй школі, можливо, не ділять людей на переможців і переможених. Але не в житті. У деяких школах дають стільки спроб, скільки тобі було потрібно, незадовільних оцінок не ставлять, а зусилля вважають не менш важливими, ніж результат. Звісно, все це не має жодного стосунку до реального життя.
Життя не ділиться на семестри, і вам не дадуть відпочивати все літо. Навіть весняних канікул немає. Світ чекатиме тебе щодня. Вісім годин. І ніякого нового життя кожного семестру. Життя просто йде. І поки воно йде, вкрай мало роботодавців зацікавлені у твоєму самовираженні та допоможуть тобі знайти себе.
ТБ не показує реальне життя. Твоє життя – не комедія положень. Твої проблеми не вирішуються за півгодини, без урахування рекламних пауз. У житті люди зазвичай залишають кафе і йдуть на роботу. Твої друзі не будуть такими ж веселими і розуміючими, як кінозірки.
Будь ввічливим із «ботанами»*. Дуже ймовірно, що ти можеш закінчити, працюючи на когось із них. Всі ми можемо.
Куріння не допомагає тобі виглядати круто. Ти виглядаєш недоумкуватим. Наступного разу, гуляючи, зверни увагу на 11-літніх з недопалками в роті. Ти виглядаєш саме так для кожного, кому більше 20. Те ж стосується і «самовираження» з фіолетовим волоссям чи пірсингом у різних частинах тіла.
Ти не безсмертний. Якщо ти під враженням від ідеї жити швидко, померти молодим і залишити гарний труп, і це тобі здається романтичним, ти явно не бачив жодного такого за кімнатної температури.
Насолоджуйся всім цим, поки можеш. Звичайно, батьки дратують, школа набридла, а життя наводить сум. Але колись ти зрозумієш, як це чудово – бути дитиною. Можливо, тобі варто почати розуміти це саме зараз.
Вперед у життя!
* Ботан – так ледачі однокласники іноді називають тих, хто прагне вчитися добре.
Comments are closed.