Безпліддя – не вирок

Народження малюка – чи не найщасливіша подія у житті кожної сім`ї. Та часто стається так, що бажана вагітність все не настає, і подружній парі ставлять страшний діагноз – безпліддя. І тут виникає безліч питань: чому, за що, хто винен і що робити?

Одна смужка

Проблема безпліддя є актуальною для багатьох пар. Сімейні форуми переповнені повідомлення на кшталт: «Я одна із тих нещасних, яким не виходить бачити дві смужки на тесті (вже бачила купу разів, та все по одній) чи «Як я хочу дитину, як мені боляче, що нічого не виходить. Як дістали питання маминих подружок і сусідів, а що ваша доця не хоче дітей чи не може?». Тут одні жаліються, інші жаліють, радять скористатися народними методами, піти до церкви чи до ворожки, інші рекомендують клініки та лікарів.

У Прикарпатському центрі репродукції людини з самісінького ранку черги. Тут бачиш наочно, скільки сімей стикнулося з цією бідою. Заступник директора центру Володимир Воробій наводить шокуючі цифри: «Ця проблема стала масовою, близько 20‑25 % сімейних пар не можуть без лікування мати дітей».

Лікар розказує, що за допомогою звертаються переважно молоді жінки, навіть лише після року невдалих спроб. Його тішить те, що люди стали більш обізнаними. «Та, на жаль, – констатує Воробій, – є й інша категорія. Це  жінки, яким уже за тридцять. Вони чекають 5‑10 років, скитаються по різних медичних закладах, часто і по бабках, ворожбитах, а потім приїжджають і кажуть – «допоможіть». А допомогти їм уже вкрай важко».

Виховати маму

«Безпліддя може мати безліч причин, – говорить Володимир Воробій. – Тим більше, що сьогодні в однієї пари їх спостерігається одразу декілька». А от спосіб вберегтися тільки один – бути уважним до свого здоров’я.

Лікар перелічує основні рекомендації: «Починати треба змалечку. Говорити, пояснювати дитині про статеве життя. Тому що через ранні статеві невпорядковані контакти передаються різноманітні інфекційні захворювання. Часто дівчата їх не лікують, бо не розуміють, не знають. Ці захворювання потім переходять у хронічні. І врешті решт це призводить до безпліддя. Так само треба правильно виховувати дитину у плані шкідливих звичок. Раннє куріння, зловживання алкоголем, наркотиками, це також потім впливає на репродуктивне здоров’я».

Але самого виховання мало – батьки повинні бачити, що відбувається з їхнім чадом. «Коли помічають гормональні розлади, наприклад, надмірне волосіння, надмірна вага, пізній початок менструального циклу, треба одразу ж бити на сполох. Є дитячі ендокринологи, треба вести дитину туди. І що раніше почнеться лікування, то більше шансів», – каже Воробій.

Це стосується не тільки дівчаток, але і хлопців. Давно відомо – те, що причина безпліддя тільки в жінці, є міфом. «У тих пар, котрі до нас звер-таються, навіть у більшій частині випадків патологія є і зі сторони чоловіка», – стверджує лікар.

Не баріться!

Тож якщо ця біда торкнулася вашої сім`ї, до лікаря треба йти удвох. Скільки часу займе лікування, сказати непросто.

«Після попереднього обстеження ставиться діагноз і потім складається план, – розповідає Володимир Воробій. – Тільки обстеження займе десь два місяці, а час лікування залежить від патології, яка викликала безпліддя. Якщо лікування не ефективне, ми пропонуємо щось інше, і кінцевим методом є запліднення in vitro, тобто поза організмом, чи, як кажуть у народі, «в пробірці».

Так само відносною є сума, яку доведеться викласти за радість батьківства. Заступник директора відзначає, що грошей за лікування у центрі не беруть, оскільки вони є державною установою. Але технології є досить дорогими, тому, по‑перше, парам доводиться купувати частину медикаментів самим, а по‑друге, існують певні ліки, інструменти, які не реалізовуються в аптеках. Тобто центр має їх придбати самостійно. Якщо у бюджеті немає на це грошей, використовують таку форму, як благодійні внески.

І ще один важливий нюанс – не варто баритися. Заввідділом допоміжних репродуктивних технологій Леся Николин наголошує, що ефективність процедур напряму залежить від віку жінки. «Зараз усі вчені світу дійшли висновку, що до 34 років фертильність жінки практично стабільна, а падати починає з 34 до 36 років. З 36 років вона падає вже просто катастрофічно, – каже пані Леся. – Тож, для прикладу, після 40 років ефективність того ж запліднення «in vitro» є дуже низькою».

Сім’я у поміч

Та навіть, якщо виявиться, що одного з пари вилікувати неможливо, є надія на донора. «Десь 10 % пар, які до нас звертаються, потребують допомоги донора. У клініках Східної та Центральної України з донорами якось легше, у нас же їх знайти доволі складно. Думаю, це через релігійність населення, – говорить Леся Николин. – Тож переважно репродуктивні клітини дають рідні – сестри чи брати».

Так само родина стає у допомозі, коли жінка не може виносити дитину, тобто коли потрібна сурогатна мати. «Сурогатне материнство ми проводимо тільки у рамках державної програми, і тільки тоді, коли є медичні показання щодо цього, – каже лікар. – Наприклад, у моїй практиці були випадки, коли вагітні жінки потрапляти в автокатастрофу, втрачали як дитину, так і шанс виносити іншу».

Та справа у тому, що у тій же державній програмі прописано: виношувати вашу дитинку має хтось із рідні. «Було, що і мами виношували, і сестри, і сестри чоловіків, навіть мачухи», – запевняє пані Леся.

Тож, наперекір усім обставинам, вибороти своє право стати батьками цілком реально. Головне, не впадати у відчай.