Соціум

Безпека — не розкіш

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

«Мій дім — моя фортеця» — кажуть в Англії. Та кожна фортеця потребує захисту, особливо у наш час, коли зловмисники часто мають на своєму озброєнні багато сучасних «примочок». «Репортер» вирішив дізнатися, які ж охоронні системи популярні сьогодні, та як не помилитись у виборі.

Хто там?

Одним із найпопулярніших і найпростіших засобів охорони вже десятки років є домофони. Їх встановлювали у під’їздах ще у радянські часи. Тоді це була велика перевага та своєрідна розкіш, адже під’їзди були чистими, а мешканцям жилося спокійніше.
Нині домофон не є чимось унікальним. Цей пристрій можуть дозволити собі й люди з середнім достатком. Монтажні фірми, окрім під’їздів, встановлюють домофони у квартирах, приватних будинках, офісах.
«Не так давно на ринку з’явилися відеодомофони. Ви можете не тільки чути відвідувача, але й бачити його. Пристрій можна ставити і на двері, й на ворота. Причому, домофон можна обладнати дистанційно керованим замком і двері відкриватимуться натисканням кнопки з квартири», — каже Віктор Петрів, директор монтажної фірми «Метиз».

Сигнал на пульт

Здебільшого у приміщеннях використовуються охоронні сигналізації. Людина сама може активувати її, коли залишає будинок чи квартиру і хоче здати їх під охорону.
Найбільший ефект від охоронної сигналізації досягається при підключенні її на пульт централізованого спостереження охоронної фірми.
«Надзвичайно популярною й актуальною нині є передача інформації по GSM‑каналам зв’язку, тобто сигнал від сигналізації передається на мобільний телефон. Це надає незалежність, не прив’язує людину до телефонних ліній, — каже Володимир Басюк, керівник представництва компанії «БК» в Івано-Франківську. — Також сьогодні є системи, якими можна управляти з мобільного телефону. Приміром, вас немає вдома, а прийшла прибиральниця. З телефону запросто можна набрати код і деактивувати охоронну систему, а потім знову поставити під охорону».
Все більше на Прикарпатті встановлюють системи відеонаг­ляду. Найкраще вони підходять для приватних садиб, магазинів, підприємств. Запис з камер йде цілодобово і за потребою можна зробити фотознімок кадру.
Колись була поширеною сигналізація на вікнах та дверях. Нині ці системи майже ніхто не використовує. Натомість популярними стали датчики руху. Їх є величезний спектр — від найпростіших до складних комбінованих пристроїв, які фіксують не тільки рух у приміщенні, а й розбиття скла у вікні.
Якщо у вас є домашня тварина, датчики руху можна налаштувати так, аби вони не реагували на неї, але завжди надійно спрацьовували при появі людини.
Сигналізація може працювати і під час робочого дня. Це — кнопка тривожного виклику, яка буває стаціонарною (прикріплена до певного місця) або переносною. При натисненні кнопки на місце виїжджає група мобільного реагування.

Замість злої собаки

Охороняти можна не тільки квартиру чи будинок, а й усю прилеглу територію. Для цього встановлюються периметральні охоронні системи. Популярні — з волоконно-оптичними сенсорами. Сенсорні кабелі або кріп­ляться до полотна огорожі, або виконуються у вигляді окремої сітчастої структури, що вмонтовується поряд з огорожею.
Кабельні сенсори, що прикріплюються безпосередньо до огорожі, практично непомітні для сторонньої людини. Їх зручно застосовувати на периметрах складної форми, з перепадами висот. Вони здебільшого несприйнятливі до транспорту, що проїжджає поруч, не вимагають наявності зони відчуження і реагують лише на безпосередній контакт порушника з огорожею.
Хорошим варіантом є вібраційно-чутливі кабелі. Їх використовують для реєстрації перелазу через стіни, якщо уздовж верхнього торця встановити легкий металевий козирок з сенсорним кабелем.
Захистити можна навіть необгороджений периметр. Для цього використовують радіопроменеві, оптичні та навіть підземні датчики.
Периметральних охоронних систем нині є багато. Їх вид залежить від типу огорожі та очікуваного вигляду вторгнення. Необхідно враховувати також техногенні і природні чинники, які можуть помітно впливати на ефективність роботи сигнального рубежу.

Проти вогню

Охоронні системи можуть оберігати не тільки від зловмис­ників. У домівці, магазині чи офісі можна встановити протипожежну сигналізацію. Що швидше пожежа виявлена, то легше її загасити. Для цього і призначені автоматичні системи пожежної сигналізації. Перед тим як встановити таку систему, монтажні фірми розробляють спеціальний проект та захищають його.
У приміщенні монтуються спеціальні датчики. Вони можуть розпізнавати виділення тепла, появу диму, інфрачервоне випромінювання.
Пожежні датчики, як і будь-які датчики в охоронних системах, подають сигнал на центральний пульт. Після аналізу отриманої інформації від датчиків системи автоматики починають діяти. Це може бути включення сирени, перекриття вентиляції, включення пристроїв димовидалення, запуск систем автономного пожежогасіння, додзвін у пожежну частину тощо.
«Нещодавно на Прикарпатті з’явилися й системи водяного пожежогасіння. Їх, зокрема, монтує наше підприємство, — говорить комерційний директор фірми «Крос» Сергій Волкович. — Такі системи добре використовувати для захисту великих об’єктів».
Однак пам’ятайте, будь-які системи не звільняють вас від заходів протипожежної безпеки. Незайвими в гаражі й на кухні є ручні вогнегасники. Стежте за проводкою, газом у будинку або квартирі, не створюйте самі небезпечних ситуацій, до прикладу, не куріть в ліжку та не сушіть білизну над газовою плитою…

Перевірте папери

Із безлічі сучасних охоронних систем неможливо виділити одну, яка була б універсальною та найкращою з усіх боків. Кожна має переваги та недоліки. «У першу чергу варто звернути увагу на облад­нання, що вам пропонують, — каже комерційний директор групи охоронних компаній «Арте» Сергій Плеченко. — Треба поцікавитися його надійністю, чи воно сертифіковане в Україні, чи має необхідну документацію фірма, яка хоче це встановити».
При виборі системи охорони необхідно враховувати багато чинників — рельєф місцевості, конструкцію об’єкту, індустріальні перешкоди та багато інших.
Виконавчий директор фірми «Альфа-Гарант» Євген Височинський: «Охоронна фірма має взяти на себе всю відповідальність в разі крадіжки на об’єкті у час, коли за нього відповідає саме вона. Це має бути записано у договорі. Коли вибираєте охоронну фірму, треба спершу дивитися на якість послуг, а не на їхню ціну. Дешевше часто буває неякісним».
Ще одна порада — при встановленні охоронних систем звертайтеся до спеціалізованих фірм, а не до приватних майстрів. Фірми дають гарантію та беруть зобов’язання з обслуговування обладнання.


Охоронна історія

Початком розвитку сучасних електронних систем охоронної сигналізації стало винайдення електричного дзвінка на початку ХІХ століття. Прилад під назвою «електронний сторож» винайшли ще тоді. Сигналізація представляла собою систему електричних проводів, які у випадку якихось дій зловмисника (наприклад, відкриття дверей чи розбиття скла) могли або замкнутися, або розімкнутися. Система спрацьовувала — починав дзвонити дзвінок, пізніше — сирена. У тому ж випадку, якщо охоронна сигналізація була пов’язана з телефонним проводом з найближчим поліцейським відділком, вона відправляла телефонним кабелем сигнал тривоги.
До кінця ХІХ століття практично всі об’єкти, що охоронялися, були оснащені системою сигналізації. Перш за все вона встановлювалась у сховищах банків.
Винайдення фотоелементу стало черговим етапом, після якого охоронні системи значно вдосконалились. Адже для перервання ланцюга було достатньо перекрити джерело світла, яке падає на нього — а попастися на цьому зловмиснику значно простіше. Ця сигналізація використовувала так звані світлопроменеві сигналізатори — на фотоелемент падало джерело, промінь світла, який був «повітряним» охоронним проводом, порушення, переривання якого призводило до спрацювання сигналізації.
Винайдення напівпровідників та інші винаходи у фізиці та електротехніці, які сталися півстоліття тому, призвели до того, що охоронна сигналізація стала такою, якою ми її знаємо. Світлові промені та фотоелементи стали замінятися об’ємними ультразвуковими датчиками, потім — мікрохвильовими, а ще пізніше — інфрачервоними. Злочинцю, який опинився на об’єкті, обладнаному такою системою, складно буде уникнути невидимого людському оку інфрачервоного випромінювання. А останні досягнення вже у галузі комп’ютерної техніки можуть допомогти зробити охоронну сигналізацію багатофункціональною та простішою в управлінні.


Дивні злочинці

Ввічливий

Американець Фелікс Гольдштейн вирішив пограбувати банк. Однак, увійшовши до приміщення, він побачив, що до каси так просто не пробратися – там вже вишикувалась черга. Ввічливість не дозволяла юнаку пройти без черги, тому він начепив маску і став у хвіст черги.
Коли грабіжник підійшов до каси і зажадав готівку, касир попросив його зняти маску. Фелікс націлив на нього дуло іграшкового пістолета. Касир не став випробовувати долю і видав бовдуру готівку.
Його взяли на виході з фінансової установи – черга рухалась повільно і поліція встигла під’їхати до банку.

Камера – не дзеркало

Англійський підліток разом з двома друзями катався на трамваї південним передмістям Лондона, коли до них підійшов «крутий» і наказав віддати браслет і ланцюжок. Підліток одразу зняв з себе прикраси і віддав грабіжнику.
Замість зникнути з місця пригоди, порушник вирішив приміряти награбоване прямо у трамваї. Дзеркал в салоні не було, зате була камера, прикрита тонованим склом. Грабіжник підійшов до камери і декілька хвилин любувався своїм відображенням, дивлячись просто в об’єктив. Британським полісменам було неважко затримати «красунчика».

Суперечка

У Китаї після вдалого пограбування два чоловіки повернулись на місце злочину перевірити камеру стеження. Вони розійшлись в думці про те, чи були камери відеонагляду в пограбованому клубі. Щоб прояснити ситуацію, злочинці повернулися. Там їх і заарештувала здивована поліція.
«Ми посперечалися, чи була в клубі відеокамера, і вирішили перевірити. Той, хто програв, повинен був оплатити караоке», – зізнався один із крадіїв.