Бережіть очі змалечку

Попередити дитячі проблеми із зором можна вже з пелюшок. Якщо звертатися, коли дитині виповниться 12-13 років, то це вже може бути пізно.

«Поки дитина не пішла до школи, батьки жодного разу не були з нею в окуліста і розгублено почали панікувати лише тоді, коли, сидячи за першою партою, дівчинка не побачила зображення на дошці, не змогла читати й писати, – розповідає приватний дитячий окуліст Тетяна Волощук. – При обстеженні виявилось, що у неї тільки 20% зору. І саме цей факт змусив батьків прийти до офтальмолога. Дивно, але вони жодного разу за шість років не зауважили, що дитина погано бачить. А як з’ясувалося згодом, вроджена патологія передалася їй від бабусі. Зараз дитина соціально слабо адаптована, і треба добре попрацювати над виправленням її зору».

Педіатр Радислав Петрів настійливо рекомендує молодим батькам не проморгати можливі проблеми з очима новонародженого ще в пологовому. Радить одразу перевірити, чи немає вродженої глаукоми або завороту повіки.

«Допоки дитині виповниться рік, та її огляне офтальмолог, батькам варто самим подивитися, чи реагує зіниця малюка на світло, – каже лікар. – Якщо від променя світла дитина занепокоїться й відкине голівку назад, то все нормально – дитина зряча. Далі треба звернути увагу на колір зіниць, бо якщо вони сірі чи білі, то це означає, що в дитини – вроджена катаракта».

Чи фіксує місячне немовля погляд на обличчі дорослих або іграшках? Чи немає косини в очах? Якщо зіниці у малюка ніби плаваючі, і при цьому розширені, це може бути ознакою атрофії зорового нерва. За словами Петріва, атрофію слід лікувати якомога раніше. Те саме стосується інших зорових недуг.

«Якщо у дитини запалені гнійні очі (кон’юнктивіт), то закапувати слід відповідними медикаментами. Якщо й за місяць кон’юнктивіт не проходить, то це може бути непрохідність слізно-носового каналу, а переконатися в цьому можна й самотужки, – розповідає Петрів. – Якщо вранці ви обережно натиснете на область слізного мішка знизу вгору і з’являться слизисто-гнійні виділення, тоді треба йти до лікаря та робити зондування та промивання слізних шляхів. І не слід боятися – небезпеки у такій процедурі немає».

Не радить боятися медикаментозного втручання і обласний офтальмолог Ірина Кужда. При цьому застерігає молодих мам від закапування новонародженим очка грудним молоком й наголошує, що вчасне хірургічне втручання полегшить дитині життя у дорослому віці.

«Із загальної захворюваності дітей 15% припадає на тих, хто хворіє органами зору, – розповідає Ірина Кужда. – І якщо йдеться про ранню діагностику та вчасне лікування, то катаракту, наприклад, видалити у ранньому віці неважко. У нас був випадок, коли в інституті Філатова (у Києві) видаляли катаракту дитинці на п’ятому тижні життя. І все добре. Ця дитина вже не матиме проблем із цією недугою».

Серед інших хвороб зору лікарі називають такі: «ледаче око» (амбліопія), короткозорість (міопія), далекозорість (гіперметропія), астигматизм, косоокість та зорова втома (астенопія). За словами окулістів, все залежить від діагнозу, але інколи може бути достатньо навіть окулярної корекції, якої у ранньому віці теж не слід боятися. Саме так, кажуть, можна максимально покращити якість зору. Окулісти твердять, що короткозорість практично не лікується, хоча її можна зупинити та відкорегувати.

«У сучасній дитячій офтальмології є багато ефективних способів лікування, – говорить Ірина Кужда. – Та головне – вчасність. Якщо батьки будуть звертатися тоді, коли дитині виповниться 12-13 років, то це вже може бути пізно, адже в цьому віці очна система вже практично сформована».

Оскільки діти на проблеми зору не скаржаться, бо просто не розуміють, що можна бачити якось краще, то стежити за дітьми повинні батьки, каже офтальмолог Кужда. Варто прослідкувати, на якій відстані дитина дивиться телевізор, скільки часу, як читає і бачить на відстані. До речі, серед доброї лікувальної та діагностичної апаратури у приватних клініках Івано-Франківська є й такі, що стимулюють одночасно роботу не тільки очей, але й мозку.