Юрій Андрухович писав «Коханців Юстиції» 27 років. Перша частина роману «Коханці Юстиції» була написана ще за СРСР, остання ‒ в реаліях сьогодення. Поки книжка формувалася, третя її частина «Альберт, або Найвища форма страти» встигла перетворитися на експериментальну виставу…
Складаючи все це докупи, маємо єдність, що тримається не стільки на географії подій, скільки на видовищності й абсурдності театру життя, пише mind.
Книжка складається з дев’яти розділів, у кожному з яких, йдеться про окремого негідника та його лиходійства, крім останньої частини. В ній автобіографічна оповідь зосереджується на загадковому вбивстві. Якщо у просторі автор зберігатиме відносну єдність, адже події відбуватимуться у Галичині, часто у Львові, то час дій потребуватиме пильності читача. 1612 і 1641, 1950-60-ті, 1908, кінець 1770-х, 1858, 1943, 1971 ‒ доволі широка історична панорама. Кожна доба виписана максимально точно й атмосферно. Центральні персонажі, будь то Богдан Сташинський, вбивця Степана Бандери, Маріо Понграц несправедливо засуджений до страти за розтління малолітньої чи терорист Мирослав Січинський, за твердженням автора, колись дійсно існували й залишили по собі архівні згадки. Їх Юрій Андрухович розвинув і перетворив на оповіді з неабиякими внутрішніми конфліктами.
До теми: Юрій Андрухович: У світі розваг
Починаючи із XVII століття, коли «вбивалося легко, мордувалося безтурботно», читач дізнаватиметься не лише про розмаїття злочинів, а й вигадливість покарань. Завдяки цьому різниця між першими і другими стає майже непомітною. Проте скільки б не йшлося про аферистів, вбивць, шпигунів і зрадників, письменник залишає за своїми лиходіями право на виправдання й співчуття. Адже пов’язка на очах Юстиції не у всіх випадках означає неупередженість.
Вам сподобається, якщо:
- Вас цікавить історія та побут Галичини, починаючи із XVII століття,
- Вас не лякають персонажі, що апріорі не дотягують до героїв,
- Вам цікаво простежити зміну авторського стилю відомого українського письменника на прикладі одного твору.
Вам не сподобається, якщо:
- Ви полюбляєте цілісні твори з єдиним сюжетом і невеликою кількістю персонажів,
- Вважаєте, що прикметник «історичний» вимагає від роману цілковитої правдивості й жодних жартів з часом і простором.
До теми: “Коханці юстиції”. Уривок з нового роману Юрія Андруховича
Головна причина прочитати: у 2017 році прозовими новинками, з різним успіхом, відзначилися чи не всі класики сучасної української літератури. Поява книжки Юрія Андруховича підвела риску, в авторському стилі проговоривши важливі історичні, художні й суспільні питання. «Коханці Юстиції» ‒ віртуозний, багатошаровий текст, що ніжно береже уламки традицій постмодернізму, ‒ є ще й варіацією на тему «що сформувало нас як таких ‒ сучасних українців». Він є іронічним натяком на те, що з часів привселюдних страт і вигуків «Вогню! Вогню!» людина XXI століття не дуже то й змінилася. Персонажі роману формують портретну галерею негідників, долі яких ставлять під сумнів достойність богині Юстиції. Адже будь-яку віру у вищий промисел так часто руйнує суто людський нігілізм.
Comments are closed.