До новорічних свят у Мексиці готуються франківці Ірина та Станіслав Немашкало.
Подружжя вже вісім років мешкає у туристичному місті Канкун, пише Репортер.
Плюс 24 – аномально холодно
До Мексики вони подалися одразу після закінчення Прикарпатського університету, де вчились на туризмі. Кажуть, подали заявки у різні турагенції та отримали пропозицію працювати або в Таїланді, або в Мексиці. Вибрали останню, планували на півроку, але країна так захопила, що вже роками почуваються, як удома.
До теми: Їдь ровером. Як франківці вирушили у велоекспедицію Європою і проїхали 1200 км (ФОТО)
Спершу Станіслав з Іриною працювали історичними гідами й возили туристів на багатоденні екскурсії Мексикою. Об’їздили її вздовж та впоперек. Сміються, що, певно, краще знають, ніж Україну.
Кажуть, правильно називати – Сполучені штати Мексики. Кожен штат має свої закони, керують там губернатори. Крім того, в країні живуть 68 народностей, тому в регіонах різний національний одяг, танці, їжа, діалект.
«Ще країна поділена на сім кліматичних поясів, – розповідає Станіслав Немашкало. – Приїздимо в один штат, а там ялинки, гори, водоспади. Ще десь тропіки: море, пляж, а ще десь скелі, чорний пісок і могутній океан. У кожному штаті люди вирізняються зовнішністю. Десь високі й світлошкірі, бувають русяві, десь маленькі-товстенькі, а у столиці, наприклад, – високі, стрункі, темношкірі».
До теми: Пустеля єднає людей. Як франківці на Burning Man фестивалили (ФОТО)
Франківці мешкають у штаті Кінтана-Роо, місті Канкун. Воно дуже відоме серед туристів. Тут цілий рік літо і +30. Стас каже, зараз аномально холодно – +24 вдень і +13 вночі.
Місто Канкун побудоване у 1964 році. Тоді тут створили першу в світі насипну піщану косу протяжністю 28 кілометрів. Кілька островів з’єднали піском.
Після роботи гідами молоді люди вирішили розпочати власну справу. Ірина відкрила невеличку кав’ярню Casa de Crepas – дім млинців. Там пекла для мексиканців смаколики. Сміється, що місцеві дуже люблять поговорити, тож за роботою встигала розказати про себе й чоловіка, про Україну, традиції та, звісно, про млинці, бо там такого не готують.
Поки Іра працювала в кафе, Стас шукав себе у фотографії. Нині він успішно працює з відомими турагенціями, має приватні замовлення. Кафе потім закрили, нині Іра є менеджером свого чоловіка.
Тонкощі спілкування
За словами подружжя, Мексика підкупила їх людьми: вони тут дуже добрі, хамства – нуль, але чутливі й легко ображаються.
«Подобається, що, незважаючи на рівень достатку, вони щасливі й ніколи не будуть жалітися, що чогось бракує, – говорить Стас. – Тут неможливо не посміхатись. Ти бачиш це бірюзове море і все… Ми тут вісім років, але щоразу дивимося на нього, як перше».
«Якщо прийти в банк і сказати: «Добрий день, я хочу відкрити рахунок», тобі просто дадуть список документів і попросять прийти завтра. Якщо ж скажете: «Добрий день! О, яка у вас гарна кофтина? Як ваші справи? А це ваші діти на фото? А у мене теж є» – тоді вам усе зроблять одразу».
Ще франківці жартують, що мають тут певні «бонуси». «Ми живемо в регіоні, де корінне населення – індіанці майя, – розказує Станіслав. – Вони такі малі, круглесенькі, тож ми дуже вирізняємося. На нас звертають увагу, а коли чують, що говоримо іспанською та ще й з їхнім акцентом – готові розцілувати і зробити все, аби ми були щасливі».
Молоді люди сміються, що вже й спокійно сприймають ігуан – великих ящірок. Вони тут замість кішок чи собак. Ще в них у будинку живуть гекони.
«Видають цікаві звуки, як спів пташок, – говорить Ірина. – Їдять різних комах, тому ми їх не виганяємо. Навіть дали імена і щоранку вітаємось. У лагуні, в готельній зоні, живуть крокодили – каймани, але вони невеликі й неагресивні».
Трамп із Яремче
Немешкали розповідають про геть іншу Мексику – не таку сумну й бідну, як уявляє більшість іноземців із фільмів чи новин. Кажуть, є регіони, які відповідають тим стереотипам, особливо ближче до кордону з США. «Там справді все сумно, – говорять франківці. – Але ще є багато великих міст на рівні з американськими. Мексика посідає 15 місце за рівнем економіки у світі».
Сучасний район в центрі міста, де живуть багаті мексиканці. Називається Puerto Cancun. У кожного власника квартири є своя парковка для машини і для яхти з іншого боку будинку.
«В Україну ми летимо з Нью-Йорка, бо є прямий рейс до Києва, – розказує Ірина. – От, сусіди в літаку розпитують, мовляв, теж виграли грін-карту, у Нью-Йорку живете? А ми такі: «Ні, в Мексиці». І після цього вони з таким співчуттям на нас дивляться! Це дуже кумедно. Може уявляють, що ми на плантації збираємо перець чилі чи ще щось. Смішно, що люди уявляють не таку Мексику, яку знаємо ми».
Стас з Іриною є постійними резидентами Мексики, мають усі права, крім виборчого. Через рік можуть подаватися на отримання мексиканського паспорта. Сміються, що не всі мексиканці мріють потрапити в Америку. «Усі, хто хотів – уже потрапили, – говорить Ірина. – Це як у нас, боялися, коли відкриють безвіз, що всі рвонуть у Європу. Насправді, всі, хто хотів, – давно там».
Острів Жінок.
За словами Стаса, у 2018 році американська міграційна служба депортувала із США 1800 мексиканців і 4000 канадців. Ще додають, мексиканці люблять пожартувати з Трампа й стіни, яку збираються побудувати між кордонами Мексики й США.
Пригадують, як привезли для друга сувенірні водійські права з Яремче, а всередині – фото Дональда Трампа. «Друг любить швидку їзду і часто попадається поліції, – розказує Ірина. – Цікаво, що тут з поліцією можна «домовитись» на місці. От, якось його зупинили, і він показав ці права. Поліцейські сміялися, фотографувалися з цими правами та й відпустили».
Піньята прощає всі гріхи
Зараз у Мексиці шум та гам – в усіх Різдво, а там і Новий рік. У місті пробки, магазини переповнені, бо всі їдуть, біжать за подарунками.
В Мексиці до Різдва починають готуватися ще на початку грудня. Прикрашають будинки, подвір’я вазонами й гірляндами з надписами Feliz Navidad! – «Щасливого Різдва!».
Вулиці в Канкуні називаються: Сонце, Дощ, Небо й так далі. Франківці живуть в будинку, який знаходиться між вулицями Небо і Земля, а навпроти дорога в вигляді серця.
«У Мексиці майже не ростуть ялинки, тому місцеві купують штучні деревця – Arbolitos, – пояснює Іра. – Заможні беруть живі пишні ялинки, які привозять з США чи Канади. Така вартує 80-100 доларів».
Мексиканці – набожні католики, Різдво тут – дуже важливе сімейне свято. Усі сходяться до найстарших членів родини. Батьки, дідусі, бабусі, онуки, племінники, діти, дядьки й тітки – купа люду за столом.
«Обов’язковим атрибутом різдвяного столу має бути Pan Dulce – солодкий хліб з сухофруктами, горіхами й родзинками, – розповідає Ірина Немашкало. – Ще запікають індичку, фаршировану овочами, картоплею та пряними травами. Подають анісове печиво з сиропом. Його має з’їсти кожний член сім’ї, а в кінці трапези розбити тарілку на щастя. Серед алкоголю переважають текіла, ром, понче і газований сидр, рідше шампанське».
А от Новий рік – більш молодіжне свято. З друзями, в ресторані чи нічному клубі. «Є традиція, опівночі, коли б’ють куранти, треба з’їдати по одній виноградині й загадувати бажання, – продовжує Іра. – Аби воно здійснилося, всі кісточки треба зберігати».
Не менш важливим вважається свято Трьох Королів (Tres Reyes). Відзначають 6 січня, і його дуже чекають діти. Свято перегукується з нашим Миколаєм, бо діти теж пишуть листа, але трьом царям. Лист ставлять у старий чобіток, а на ранок мають подарунок.
«Під час різдвяних свят важливою є гра в піньяту, – каже Ірина. – Це така глиняна іграшка, обклеєна яскравим папером у формі зірки з сімома променями. Вона символізує Вифлеємську зірку, а сім променів – сім смертних гріхів. Іграшку наповнюють цукерками та фруктами і підв’язують на невелику висоту. Дітям зав’язують очі і вони мають збити ту зірку, аби посипались цукерки».
За словами Ірини, піньята має символічне значення для дорослих, бо ті вірять: як розбити іграшку – вони очищаються в новому році від гріхів. А для дітей це просто привід поласувати.
Ото, бажаємо вам залишити всі негаразди у старому році та перейти у новий з позитивом!
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.