За допомогою цієї рубрики читачі мають можливість оперативно отримати відповіді на найпроблемніші для них запитання.
Пан Іван, пенсіонер:
— Хочу спитати у міського голови Івано-Франківська — йому не соромно, коли він буває на Новгородській? Кажу про ділянку від колишніх «1000 дрібниць» до входу на ринок і на самій вулиці. У тому районі стоять такі торгові палатки, що соромно дивитися. «Ракушки» — якісь помальовані, старі, іржаві. Виглядає, що хто де захотів, там і поставив. Наприкінці робочого дня там такий бруд — Армагеддон у центрі міста! Невже за 20 років не можна було навести порядок, окультурити цю територію? Я не думаю, що влада давала дозвіл на встановлення цього жаху. Бо тоді в нас влади нема…
Віктор Анушкевичус, міський голова Івано-Франківська:
— Що стосується цієї ділянки й того, що там стоїть багато палаток, які виглядають вельми неестетично, я погоджуюся — це дійсно сором. І цей сором потрібно прибирати.
Але ці ракушки стояли там ще задовго до мого приходу на посаду міського голови в 2006 році. Те саме було й коло дзвіниці та колегіати (Музей мистецтв Прикарпаття) на майдані Шептицького. Ту частину до 350‑річчя Івано-Франківська нам удалося прибрати.
А решта тих торгових палаток і ракушок на Новгородській не мають дозволу, де б стояв підпис міського голови Віктора Анушкевичуса. Проте, парадокс ситуації в тому, що людина, розцінюючи демократію як вседозволеність, може вчиняти такі дії — ставити на землі, яка не є її власністю й не перебуває у неї в оренді, тимчасову споруду. Натомість, міській владі, щоб демонтувати таку споруду, потрібне рішення суду.
На жаль, такий закон.
Претензійна та судова робота по цій ділянці ведеться. І ми обов’язково наведемо порядок на Новгородській.
Пан Михайло, пенсіонер:
— Мешкаю на вул. Кисілевської, 40. У нашому під’їзді підприємець орендував колясочну, та в один прекрасний день розірвав угоду з фондом комунального майна і зняв двері, які свого часу поставив. Тут нема питань, бо ті двері куплені за його кошти. Однак перед тим він зняв двері, які належали громаді. Зараз він їх не відновив, а свої забрав.
У мешканців — крик душі, бо приміщення тепер відкрите, й бомжі зробили там туалет. Ми просто просимо його закрити. Вже місяць звертаємося в ЄРЦ, вивісили оголошення про те, що не будемо їм платити ані гривні через таку їхню оперативність і ставлення до роботи. Вони нічого не хочуть робити, а зараз сказали, що заявка вже закрита.
Микола Вітенко, заступник директора КП ЄРЦ:
— Там були наші працівники, там чисто. А що стосується встановлення дверей, то ми не можемо цього робити, адже в тарифі такої послуги нема. Ми проведемо збори мешканців будинку. Якщо вони будуть готові оплатити 50% вартості дверей, то ми зможемо їх поставити.
Comments are closed.