Така їх мобільність після зовсім недавніх подій, які відбулися на минулому тижні у Верховній Раді може лише ще більше насторожити: сумно, браття, сумно. Більше того, невизначено, багатозначно і не конкретно. Ми гадали, що бодай хтось щось роз’яснить, але не тут то було. Бо вони, бідолахи, самі не знають, що буде далі ні з нами, ні з ними самими. І таке буває.
Євген Гірник говорив максимально коротко. Найголовніше з того, що він хотів сказати, це те, що він готовий надалі очолювати Секретаріат коаліції у складі БЮТ-НУНС або у складі БЮТ-НУНС-Блок Литвина. Всі інші конфігурації його не влаштовують, а тому якщо буде нова коаліція, то він подасть у відставку. Чи вдасться йому когось налякати своїми майбутніми планами звільнитися нам невідомо. Однак, шкребе сумнів у тому, що він залишиться головою Секретаріату демократичної коаліції, принаймні якщо слухати Дмитра Шлемка.
«Якщо брати головних політиків, які визначали дату і формат коаліції, то народження коаліції, можна сказати, що для окремих батьків стало небажаним дитям. А, як кажуть в народі, якщо дитя небажане, то ставлення до нього батька… буде адекватним. Шлюб під тиском громадськості відбувся, але всі очікували від нього одного: скільки він проіснує і хто та коли почне процес розлучення? Ненависть до другої половини, а це вже материнської, з перших днів постала на порядок дня і була з точки зору батька нібито логічною, бо дитя не народжене з любові», — говорив прозорими загадками Д.?Шлемко.
Далі він зауважив, що батько (тобто Ющенко) кинув всі сили, що дискредитувати матір (тобто Тимошенко) і навіть притягнути її до розлучення за зраду. Однак проблема полягала в тому, що в сім’ї добитися зради легше, ніж в політикумі, бо на сторожі тут стоїть громадськість. Дмитро Шлемко наголосив на тому, що вихід з демократичної коаліції половини членів «НУ-НСу» забезпечений за вказівкою керівника фракції та політичної сили. А на це, за його словами, не було жодних об’єктивних причин.
Нардеп згадав і про темпи економічних зростань, які, виявляється, є одними з найвищих на теренах СНД та Європи, і про двомісячну дефляцію, і про 32 мільярдні доходи першого півріччя та відсутність дефіциту бюджету, про соціальні гарантії (зокрема, стипендії) і т.?д. Тому, на його думку, проблема зовсім не в цьому. Все надто просто: рейтинг Ю.?Тимошенко росте, тому її потрібно дискредитувати — іншого шляху нема.
Дмитро Шлемко розказав, що 29 серпня Віктор Андрійович, їдучи на святкування Дня шахтаря, в черговий раз зустрівся зі своїм задекларованим, найбільшим другом Ринатом Ахметовим. Під час тієї зустрічі було поставлене Ющенку принципове запитання, яке звучало так: «Скільки можна дурити? Де широка коаліція?». На це Віктор Андрійович відповів, мовляв, потерпіть ще кілька днів, бо з 2 вересня почнеться переформатування коаліції. Після чого почалися розмови з депутатами і перегинання їх через коліно. Звідки в Д.?Шлемка така точна інформація про цю розмову і хто йому звітував, Ющенко чи Ахметов — важко сказати.
Віктор Терен говорив дуже виважено, намагався пояснити та порадитися з журналістами про те, як далі бути. Адже, попри те, що виходів з цієї ситуації є багато, всі вони нікудишні. Вихід перший — перевибори. Однак, якщо вірити соціологічним дослідженням, то їх не хочуть як люди на Сході, так і люди на Заході України. Вихід другий — коаліція БЮТу і Партії Регіонів. Попри те, що цього союзу бажають навіть деякі бютівці, його не розуміє ані Шлемко, ані Терен, ані багато інших бютівців, які не уявляють собі співпрацю з «цими орками». Зокрема, з Чорноволом, який продав батька. Вихід третій — відійти в опозицію і залишити коаліцію для Ахметова, Ющенка і Балоги. Але це вже буде дерибан.
Якщо «НУ-НС» не послухає заклики Тимошенко і не повернеться в сім’ю, то котрийсь з цих виходів побачимо вже дуже скоро. Схоже, що на наступному тижні.
Comments are closed.