Завдяки теплій зимі франківські забудовники мають можливість підтягнути «хвости». Одним із таких є будинок на Вірменській, 1, який мав бути закінчений ще минулого літа. Що ж сталося? Втрутилася громадськість, яка відтягнула процес з проханням адаптувати будову до середовища.
У червні вже були чотири поверхи…
а таке бачимо нині
Від пам’ятки до руїни
Вірменська розташована в історичній забудові міста – поруч із Ратушею. Тут багато років стояв нещасний будинок, обгороджений парканом. Спершу його планували реконструювати, потім ревалоризувати, а в результаті спорудили новий об’єкт.
Усе почалося на початку 2004 року, коли Кабмін видав розпорядження про надання дозволу на знесення двоповерхової пам’ятки архітектури на Вірменській, 1 в Івано-Франківську. Через рік у місті оголосили та провели інвестиційний конкурс. Перемогло підприємство «Галицька марка», яке отримало право на відновлення пам’ятки. Та підприємство «Скол», яке теж брало участь у конкурсі, пішло до суду. Кілька років вони відсуджували своє право на Вірменську, 1. Точніше на місце під руїною. Адже будівля за ці роки знищилась, а земля – в центрі.
«Скол» виграв суд. І взявся проектувати. Ще у 2009 році архітектор Володимир Гайдар (саме той, що нині є головним архітектором міста) надав проектні пропозиції. Вже тоді прогнозувалося, що буде не два поверхи, як раніше, а три з мансардою. Гайдар захистив пропозиції на містобудівельній раді. Але доробити проект не зміг, бо пішов на держслужбу. Тоді з’явився інший проект, не прив’язаний до фону середмістя, його виготовило ТОВ «Ательє Архітектури плюс».
До 2012 року тут був ще й контейнерний майданчик, де часто порпалися бездомні. Позаминулого року коштом забудовника поставили пам’ятник, облаштували сквер і винесли геть сміттярку. Ще тоді обіцяли добудувати, але забарилися.
«На авторство не претендую»
Темп будівництва збільшили навесні 2013-го, після того, як департамент містобудування та архітектури надав підприємцю містобудівельні умови та обмеження. У них йшлося про те, що на території площею 0,0218 га на місці демонтованого будинку має бути «будинок-вставка з урахуванням лінії забудови існуючої та існуючих планувальних відміток». Мансарда має бути «інтегрованою в даховий простір», а карнизи виконані «пропорційно з прив’язкою до існуючих карнизів суміжних будинків».
Містобудівельна рада вимагала виконати проект «з максимальним врахуванням оточуючого містобудівельного середовища, композиційного, об’ємнопросторового, планувального вирішення існуючої суміжної забудови пам’яток архітектури, масштабності та пропорційності сформованого архітектурно-містобудівного ансамблю».
Але проектант чомусь від цього відійшов. У червні громада помітила, що забудовник ще й збільшив поверховість. Почався ґвалт у ЗМІ. Мер був змушений заборонити роботи, більше того – зобов’язати забудовника розібрати зайвий поверх.
31 липня в Івано-Франківську зібралася містобудівна та консультативна ради, які обговорили проект будівництва. Адже зайвий поверх – це не єдина проблема. Тут фахівці вислухали не тільки забудовника, й автора проекту – Ярослава Дорошенка. Голова земельної комісії Петро Гавриш проект похвалив, хоча й сказав, що він «на курячих лапках». Головний охоронець культурної спадщини в місті Ігор Панчишин назвав його роботу кічем, активною та потужною амбіцією, але зауважив, що в порівнянні з «Чорною легендою» він є не найгіршим. Головний архітектор «Діпроміста» Володимир Качмар наголосив на тому, що через збільшені пропорції споруди «пропаде» будинок поруч. А головний архітектор міста Володимир Гайдар сказав, що псевдобароко, яке присутнє на проекті, зайве… Дорошенко уважно слухав, а потім запропонував охочим його доробити. «Я на авторство не претендую», – відрізав він.
Перший варіант проекту Дорошенка
Після внесення змін
Поїзд пішов
Володимир Гайдар пішов у відпустку, давши Дорошенку на доопрацювання 20 днів. Наступна містобудівна рада зібралася через півтора місяці – 12 вересня. І аж тут з’ясувалося, що Дорошенко не готовий. Попросив ще тиждень.
19 вересня містобудівельна рада знову слухала архітектора. Ярослав Дорошенко вніс деякі зміни у проект, але далеко не всі. Забрав зі споруди активні плями, зробив її «спокійнішою», забрав гострий шпиль, який виступав, і навіть трохи зрізав дах. А от пластику фасаду міняти відмовився.
«Будівля є монолітно-каркасна, – сказав тоді Дорошенко, – і монолітне покриття, яке пропонується забрати, прораховане таким чином, що конструктори не рекомендують змінювати криволінійність фасаду». Документально слова конструкторів архітектор підтвердити не зміг.
Врешті більшість без зайвого ентузіазму прийняла той проект. «Поїзд пішов і це діло буде побудоване, не хотілося б травмувати ні забудовника, ні автора, – сказав керівник міського відділу охорони культурної спадщини Ігор Панчишин. – Але ми свого часу якось упустили цей момент. Шкода». А колишній заступник мера Віктор Кімакович наголосив на тому, що треба зробити висновки, й винні мають бути покарані.
Перед святами зняли завісу. Дійсно опуклість споруди ніхто не забирав і вона дисонує з сусідами. Звісно, нікого не покарали.
Коментар фахівця
Володимир Гайдар, головний архітектор міста:
Слава Богу і громаді, що дослухалися й не піднімали вище того, на що було надано дозвіл. Це позитив. А от що стосується конфігурації, яка є абсолютно недоречною в рядовій забудові і більше пасує для будинків, які стоять десь окремо або акцентовані у містобудівному плані, то тут не вийшло.
Ми пропонували криволінійні форми замінити на прямолінійні, тобто створити характер забудови, яка є у сформованому кварталі, особливо прив’язуючи до автентичних споруд. Це не було зроблено. Архітектор пояснив, що це технічно складно і конструктори не беруться це міняти. Тут хіба можна розвести руками.
Сказати, що були абсолютно позитивні зрушення, важко. Адже споруда не буде домінувати своїми завершеннями, але все одно домінуватиме по своїй формі. Хоча зараз важко судити про те, як буде ставитися до цього пересічний громадянин.
Що стосується висновку, то він один: консультативна та містобудівна ради мають бути проведені ще перед тим, як видавати містобудівні умови та обмеження.
Comments are closed.