Верховна Рада України ухвалила закон №7044 про Вищий антикорупційний суд України. За проголосували 315 народних депутатів. Проте для самого створення суду потрібен ще один закон.
Згідно із ухваленим законом, ключову роль у доборі антикорупційних суддів надали міжнародним експертам. Так, при Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) буде створена Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ), до якої ввійдуть 6 осіб. Міжнародна рада експертів спільно із ВККС матиме право накладати вето на сумнівних кандидатів у судді, інформує Центр протидії корупції.
Спільне рішення ВККС та ГРМЕ дозволить припинити участь сумнівних кандидатів у конкурсі: якщо 9 членів ВККС та 3 із 6 членів ГРМЕ не підтвердять відповідності кандидата критеріям доброчесності і професійності, такий кандидат не зможе претендувати на посаду судді.
Експертів до складу ГРМЕ визначатимуть міжнародні організації виключно з людей, які мали досвід правоохоронної або суддівської роботи за кордоном.
На посади антикорупційних суддів зможуть претендувати як судді, так і адвокати й науковці. Усі невиправдані кваліфікаційні вимоги до кандадатів, як то міжнародний досвід, виключені. Щоправда, кандидати із суддівським досвідом матимуть пріоритет у доборі, у разі якщо наберуть рівну кількість балів за професійний іспит із кандидатами з іншим досвідом.
Вищий антикорупційний суд займатиметься виключно справами топ-корупції, які розслідувало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Ці справи не можна буде передати на розгляд іншого суду. У той же час справи НАБУ, розгляд яких почався в інших судах до створення антикорупційного суду, продовжать розглядати там, де почали. Тобто справи проти Романа Насірова, Миколи Мартиненко, прокурора АТО Костянтина Кулика та інших гучних топ-корупціонерів, які зараз вже знаходяться на розгляді в судах першої інстанції, закінчить розглядати той суд, в якому зараз іде процес.
Усім антикорупційним суддям надаватимуть цілодобову охорону. Якщо вони попросять, то таку охорону нададуть і членам їхніх сімей і навіть просто близьким людям. Щоб запобігти конфлікту інтересів між суддями Антикорупційного суду і НАБУ, в законі прописали норму, що досудове розслідування проти них зможе вести лише Державне бюро розслідувань. носити ж дані в ЄРДР про кримінальну справу проти антикорупційного судді і підписувати подання на його затримання чи арешт зможе лише Генеральний прокурор.
Вищий антикорупційний суд діятиме як суд першої інстанції. Апеляції розглядатиме повністю відокремлена Апеляційна палата цього ж суду, у складі якої будуть працювати окремі судді. Касаційною інстанцією залишиться Верховний Суд, проте окремого добору антикорупційних суддів для Верховного Суду не відбуватиметься.
Суд зможе запрацювати після того, як до нього оберуть 35 суддів, 10 із яких мають бути суддями апеляційної палати.
Утім, ухвалений закон фактично лише описує Вищий антикорупційний суд, але не створює його. Для остаточного створення антикорупційного суду Президент має подати, а Верховна Рада ухвалити ще один законопроект, який має містити лише одну норму – передбачити створення Вищого антикорупційного суду із місцезнаходженням у Києві.
Крім того, відповідно до Конституції України ще один законопроект про створення суду, який повинен подати Президент, має пройти попередні консультації із Вищою радою правосуддя.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
