У Франківській Торгово-промисловій палаті відбувся регіональний круглий стіл “Регулювання доступу до нафтогазоносних надр”.
Організували діалог між представниками влади, компаній-видобувачів, науковцями та експертами представники BRDO (Офіс ефективного регулювання) за підтримки EU4Business-Forbiz. Обговорювали спрощення регуляторної системи задля збільшення видобутку нафти і газу, пише Курс.
Участь в регіональному круглому столі “Регулювання доступу до нафтогазоносних надр” у Франківську взяли представники Мінекономрозвитку, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, ДФС, Урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій в Західній Україні, Івано-Франківської ОДА та облради, представники нафтогазовидобувних компаній, які працюють на Прикарпатті, експерти програм ЄС.
“Нонсенс: Україна має величезні запаси енергоресурсів, але є залежною від їхнього імпорту. Запаси природного газу в українських надрах дозволяють повністю забезпечити потреби держави протягом 30 років, а нафти і конденсату – протягом 15. При цьому 81% від потреб у нафті та 44% у газі задовольняється за рахунок імпорту. Державна політика з регулювання доступу до нафтогазоносних надр потребує кардинальної комплексної зміни підходів”, – окреслив проблему, що її винесли на круглий стіл, експерт BRDO, керівник сектору “Енергетика” Олексій Оржель.
Читайте: На Прикарпатті підприємство виплатило борг аж через вісім років після рішення суду
“Якщо зважати на те, що головним постачальником енергоресурсів є Росія, держава-агресор, що веде війну на сході України, то зрозуміло, що необхідність збільшення видобутку газу й нафти є питанням національної безпеки”, – додав голова BRDO Олексій Гончарук. Відкрити ринок для інвесторів та інтенсифікувати видобуток не дають, за його словами, існуючі регуляторні проблеми.
Експерти BRDO озвучили системний аналіз регулювання ринку нафтогазовидобування.
Видобуток вуглеводнів в Україні офіційно здійснюють більш як 100 суб’єктів, проте ринок фактично монополізований кількома державними компаніями. Так, майже 80% газу добуває ПАТ “Укргазвидобування”, а 86% нафти – ПАТ “Укрнафта”. Існуючі інструменти регулювання провокують високі корупційні ризики, а галузь функціонує в умовах непрозорого та дискримінаційного розподілу прав на користування надрами, дослідили експерти.
“Видобування нафти й газу в Україні регулюють 84 законодавчі акти, 38% з них є незаконними або неактуальними. За 2017 рік не проведено жодного аукціону з продажу спецдозволу на користування нафтогазоносними надрами. 84% прав на користування нафтогазоносними надрами в Україні надаються поза конкурсом – без проведення конкурсних процедур, як правило, діючим учасникам ринку. А доступ до геоінформації штучно блокується адміністративною системою”, – відзначає Олексій Оржель.
Читайте: Рогатинську нафтобазу виставлять на аукціон
Перша проблема, яку треба вирішити, – непрозоре надання спецдозволів. До кінця цього року Держгеонадра планують винести на аукціон 44 ділянки. Аукціон мають вперше зробити електронним – на платформі “Прозорро”. Але немає певності, чи буде це втілене, каже експерт BRDO, оскільки є лобі, що протидіє відкритим торгам.
“Наша ціль номер один – відкритий і рівний доступ до надр усіх інвесторів. Право видобувати нафту й газ мають отримувати більш конкурентні компанії. Правила на ринку нафтогазовидобування повинні бути максимально прозорі і відпрацьовані. Відтак аукціони на отримання спецдозволів повинні бути виключно електронні”, – наголосив Олексій Оржель.
Ще один бар’єр на ринку, на думку BRDO, – закрита і неточна геоінформація. Незважаючи на відсутність прямих законодавчих норм, надрокористувач зобов’язаний викупити у держави всю геологічну інформацію про об’єкт, щодо якого наданий спецдозвіл. При цьому 70% інформації є неоцифрованою, а головне – застарілою.
Експерта в цьому питання підтримав проректор ІФТУНГ Максим Карпаш. Він розповів, що коли на Прикарпаття заходив великий інвестор з видобування сланцевого газу, американська компанія “Шелл”, то геоданих з покладами не знайшлося. “Геодані розроблялися в 1960-х роках, тоді сланцевий газ узагалі не брався до уваги і не рахувався до видобутку. Не було навіть що продавати”, – навів приклад Карпаш.
Читайте: Свердловина за 15 мільйонів: чому газ та нафта без політики вигідні прикарпатським громадам
“Зі спецдозволом мене зобов’язали купити геоінформацію по сусідній ділянці. Був вимушений її придбати, бо не було вибору. А по своїй ділянці інформацію підбирав вже сам”, – розповів представник ТОВ “Віва Експлорейшн” Сергій Думенко. На його думку, головною проблемою з геоінформацією є її відсутність в електронному доступі. Підприємство може отримати геоінформацію в Держгеонадрах – за заверненням, в архіві у Києві, треба копіювати потрібні документи.
На цей час 70% інформації не оцифрована, зберігається у державних фондах, 50% створена до 1984 року. Тобто, купуючи геодані, інвестор не має впевненості, що інформація актуальна. Сам процес купівлі – багатоступеневий і затратний в часі.
Пропозиції BRDO – створити електронний каталог геоданих; затвердити спрощений порядок доступу до інформації; встановити фіксовані ціни. А також внести власників приватної геоінформації в державний каталог.
Ще один неприємний момент для бізнесу – непрогнозовані видатки на розвиток соціальної інфраструктури територій, де ведеться видобуток. Так звані “соціальні договори”, які мали б покриватись за рахунок рентної плати. Її розмір є додатковим фактором дестабілізації, оскільки змінюється кожні два роки, зазначили експерти.
Читайте: “Надвірнанафтогаз” зупиняє видобуток через проблеми з вивозом, – Укрзалізниця у відповідь дала 150 цистерн
Вони пропонують фіксувати рентні платежі – для кожного нового інвестора на 5 років від часу входу на ринок. Та обговорити можливість реверсійної ренти, яка б передбачала умови “більше видобуваєш – менше платиш”. Оптимальні умови оподаткування нафтогазовидобувних компаній дозволять уникнути приховування видобутку – а така ситуація, констатують експерти, має місце. “Нам треба вийти з ситуації енергодефіциту та інтенсифікувати видобуток, – пояснив Олексій Оржель. – І такі заходи в умовах теперішньої війни з Росією можуть бути прийнятними. Зрештою, зможемо проаналізувати ситуацію через 5 років і оптимізувати її”.
Учасники кругового столу озвучили також і місцеві проблеми.
За словами Максима Карпаша, Прикарпаття має до сотні законсервованих, так званих польських свердловин, які розроблялися в першій половині минулого століття. “Геодані по них де є, а де й узагалі немає. Ніхто не знає, як їх оцінювати. Тим часом якби було підтвердження запасів, їх можна розконсервувати і відновити видобуток”, – каже науковець. На його думку, в цьому випадку слід відновити розвідку.
Спростити землевідведення та зменшити додаткове соціальне навантаження, виходячи з власного досвіду на Івано-Франківщині, запропонував представник ПАТ “Укрнафта”, керіваник НГВУ “Надвірнанафтогаз” Олег Мальчик. “Коли визначається точка для буріння – визначається ділянка і власник землі. Добре, якщо ця ділянка має кадастровий номер, тоді проводимо перемовини з власником. А якщо це ділянка лісгоспу – то ціла проблема. Лісгосп – користувач, власник землі – обласна рада. Просимо, щоби лісгосп отримав кадастровий номер на земельну ділянку, вони кажуть, що їм того не треба, тому і з місця не зсунуться. Тоді ми йдемо назустріч і приставляємо до цієї історії “ноги”, – описав він типову ситуацію.
Окремі підприємці, учасники дискусії, висловили побажання не вносити ніяких змін в уже існуючий порядок. Мовляв, бюрократичний апарат ніхто не змінить, а вони вже навчилися давати з ним раду.
Теперішнє обговорення можна вважати початковим – через місяць експерти BRDO проведуть у Франківську ще одну зустріч, на якій остаточно зафіксують пропозиції. Їх обговорять на всеукраїнському рівні, щоби врешті вийти на реальні зміни в галузі. Це дозволить узгодити діюче регулювання з практиками ЄС, пришвидшити інтеграцію ринків України та Євросоюзу і забезпечить залучення іноземних інвестицій у нафтогазовидобувну галузь.
