Часто наші нардепи виступають з такими законодавчими ініціативами, що хочеться запитати: «Самим не смішно?». Втім, можуть бути і сльози — а якщо приймуть?!
«Репортер» вирішив зробити свій суб’єктивний рейтинг найбезглуздіших законопроектів, які за останній рік вразили Україну.
Депутат Чечетов тішиться синхронним голосуванням «регіоналів»
10 місце. Супермаркети за місто
Це найсвіжіший креатив від регіонала Олега Царьова. 22 січня той вніс законопроект, згідно з яким усі універсами, супер- і гіпермаркети треба винести за межі населених пунктів — не менш ніж на 5 км. На додачу ще й запровадити для них жорсткий графік роботи: лише з понеділка по суботу і тільки з 9.00 до 20.00. Це, на думку Царьова, має врятувати малий і середній бізнес.
А тепер уявляємо картину. В Івано-Франківську зносять «Сільпо», «Велмарт», «Епіцентр», «Арсен», «Вопак» і… будують їх десь у полі. Фантастика? Ще б пак. А якщо згадати, хто є власниками тих мереж і які збитки вони понесуть, імовірність прийняття того закону зводиться до нуля.
9. Ми хочемо поліцію
У липні 2012‑го регіонали Василь Грицак і Валерій Коновалюк задумали створити в Україні поліцію. Навздогін Росії.
Для цього депутати надумали кожного міліціонера вдягти в нову форму, дати нове оснащення і зарплату в 5 тис. грн. Прописали і ряд вимог — усі потенційні копи мали пройти підвищення кваліфікації і навіть уміти надавати першу допомогу постраждалим від злочинів.
Чим не казка? Проект тихо-мирно відкликали.
8. Країну нищать геї
Цієї осені тандему комуніста Євгена Царькова та НУ-НСівки Катерини Лук’янової прийшло у голови, що в Україні немає більшої біди, ніж гомосексуалізм. Вони швиденько сіли писати відповідний законопроект. Прирівняли «гомосексуалізм» до фашизму, расової, національної та релігійної нетерпимості.
Галас піднявся чималий, обурювалися не лише «нетрадиційники». Нардепів то не спинило, 2 жовтня ВР підтримала законопроект у першому читанні. А тоді вже обурилася Європа. Там заявили, що закон не відповідає конвенції про захист прав людини, і з такими законами нас до ЄС ніхто не візьме. Може, його для того й писали?
Втім, далі справа не пішла, проект чекає на друге читання.
7. Наклепників за грати
Того ж жовтня Рада проголосувала у першому читанні так званий «закон про наклеп». Зовсім вже не смішний політ фантазії регіонала Віталія Журавського.
Ним пропонувалося додати до Кримінального кодексу статті про наклеп та образу. Покарання за наклеп — штраф 8,5‑17 тис. грн. або рік виправних робіт. А якщо ще й у злочині при тому звинуватили, то штраф може бути й 25,5‑42,5 тис. грн., а то й за грати на три роки.
І знову обурення в суспільстві. ЗМІ заговорили, що так можна пересаджати третину журналістів і вийшли на акції протесту. Не так активно, але їх підтримали інші. Принаймні ті, що розуміли, — якщо закон набере чинності, то посадити зможуть за напис на паркані «Катря — дурепа».
Чи протести помогли, чи ще дрібка здорового глузду в Раді лишилася, невідомо. Але законопроект відкликали.
6. Поділися валютою
На п’ятому місці рейтингу — податок на продаж валюти. 16 листопада регіонал Віталій Хомутиннік зареєстрував проект, згідно з яким ми з вами, міняючи долари чи євро, 15% маємо віддавати державі. Хомутиннік був певен, що це врятує рідний Пенсійний і прищепить народу любов до гривні. Та вже через чотири дні він відкликав свій законопроект. Натомість, з’явився інший, від позафракційного Валерія Шаманова. Той пропонував брати не 15%, а тільки 10%.
Купа народу пообурювалося, а от частина таки швиденько побігла переводити свої запаси у гривню. На тому си стало.
5. Податок на бездітність
Наприкінці лютого 2012 регіонал Ярослав Сухий і та ж НУ-НСівка Катерина Лук’янова запропонували ввести податок на бездітність. Ті, кому виповнилося 30 років, а вони й досі не обзавелися хоча б одним нащадком, мали віддавати держави 17% податку на доходи фізичних осіб. Нині усі ми платимо 15%.
Питань було море, експерти стверджували — проект писаний лівою ногою. Як бути з тими, хто не може мати дітей? Чи «штрафуватимуть» опікунів і прийомні сім’ї?
Усе знову виявилося бурею у склянці — проект відкликали.
4. Аборт поза законом
Рятувати країну від демографічної кризи брався і БЮТівець Андрій Шкіль. 12 березня той зареєстрував проект закону про заборону абортів. Згідно з ним, перервати вагітність можна було б лиш у тому випадку, якщо вона загрожує здоров’ю жінки.
А що робити, якщо жінка завагітніла під час зґвалтування? Або ж якщо у сім’ї є вже п’ятеро дітей і шостого вони просто не потягнуть? На ці питання відповіді не знайшлося.
Проект також відкликаний.
3. А давайте відмінимо
Трійку лідерів розпочинає зовсім свіжа ініціатива від письменника, а заразом і нардепа від «Батьківщини» Володимира Яворівського. 27 грудня той зареєстрував проект закону, яким пропонує денонсувати Харківські угоди.
Свій письменницький талант Яворівський вирішив не використовувати і виклав свою пропозицію коротко — у двох пунктах: Угоду денонсувати, РФ поставити до відома. А от як це зробити, Яворівський не написав. А навіщо напружуватися? І так зрозуміло, що цей парламент його не проголосує. Зате галасу…
2. Назад у СРСР
На другому місці у нас пропозиція від лідера комуністів Петра Симоненка. Того ж таки 27 грудня він зареєстрував законопроект про націоналізацію. Як? А от так — повернути у власність держави всі більш-менш важливі підприємства, а з власниками просто розрахуватися грошима.
Дурня, скажете? Але ж Симоненку треба якось доводити, що за нього голосували недаремно.
1. Порожня двомовність
А очолює наш рейтинг не законопроект, а цілий закон — мовний, Колесніченка-Ківалова. Найсумніше, що влітку минулого року він став реальністю.
Коли він тільки з’явився, то сприймався майже так само, як його попередники у цьому рейтингу. Чи думав хтось, що після 20 років незалежності в Україні введуть регіональну мову? Та з бійками, криками, акціями протесту це таки сталося. Попереду були вибори. Провладні партії показали своєму електорату, що виконують обіцянки. Опозиційні обіцяли: все виправимо, тільки проголосуйте за нас.
На практиці — 20 місцевих рад офіційно закріпили статус російської мови, ще шість — зробили регіональними угорську, румунську, молдавську. А далі що? А далі нічого, бо нема грошей на документи, печатки, вивіски. Тоді навіщо приймали? Відповідь очевидна.
Тарас Случик, політолог:
«Є кілька причин, чому нардепи подають дивні чи резонансні проекти законів. По-перше, це банальна некомпетентність депутатів і не розуміння того, як функціонує політична система. По-друге, це бажання підняти якусь тему на порядок денний країни, аби сховати від дискусій важливі проблеми. Наприклад, питання мови, героїзації.
Третя причина — бажання привернути увагу ЗМІ до своєї персони і прорекламуватись перед своїми виборцями. Нардепи прекрасно розуміють, що це лише інформаційний привід і про його абсурдність скоро всі забудуть.
Така кількість дивних проектів говорить про відсутність відповідальності з боку народних депутатів та їхню низьку політичну культуру. Адже політика — це таки професія, вміння адекватно та швидко реагувати на виклики. Чого нашим обранцям гостро бракує».
Comments are closed.