Останніми тижнями у Франківську заговорили про те, що недобудову психоневрологічного диспансеру на Софіївці, 39 доведуть до ладу і зроблять там квартири для бійців АТО. Самі учасники війни тільки «за», як і сусіди довгобуду, які роками потерпають від галасливих компаній, що облюбували ту місцину. Але наскільки є реальним цей проект, адже споруда стоїть так уже другий десяток і стільки ж часу її під щось думають переробляти?
Вночі буває страшно
Вперше з проблемою недобудови на Софіївці, 39 ми зіткнулися ще у січні 2013-го. Тоді до редакції подзвонили стурбовані сусіди, мовляв, там постійно збираються сумнівні компанії, а тепер от хтось почав різати метал. Коли приїхали на місце, то побачили, що і справді огорожа з одного боку завалена, стіни помальовані графіті, всередині пляшки, недопалки, якийсь старий одяг. Ми звернулися в департамент капітального будівництва ОДА, тодішній його керівник Петро Гречанюк заявив, що подальша доля довгобуду якраз вирішується і пообіцяв розібратися з тим парканом. Паркан полагодили і на тому справа стала.
Цього тижня знову поїхали на Софіївку, очікувано – все стало тільки гірше. З одного боку паркану взагалі немає, стежки на подвір’ї добряче протоптані, всередині – ті ж порожні пляшки і сміття. Що нового? Тут стали розводити вогнища – залишки видно добре, найгірше – бічний вхід задимлений, хтось палив навіть у самій будівлі. Просто на вулиці ловимо сусідів. Люди підтверджують, що в недобудові постійно збирається молодь – посидіти, випити, а, може, й не тільки. Час від часу їх звідти ганяють, але то мало помагає. Кажуть, вечорами на цій маленькій затишній вулиці буває таки страшно, дітей, які вчаться у другу зміну, треба йти зустрічати. Люди тільки «за», аби з довгобудом, нарешті, навели лад.
З історії будівлі відомо, що зводили її як корпус психоневрологічного диспансеру. У 2006 році на звернення облради міська передала довгобуд у власність територіальних громад області з дуже конкретною метою – під обласний перинатальний центр. Безоплатно і з умовою що до 2009 року область звільнить приміщення пологового будинку. Але… Потім вирішили, що новий обласний перинатальний будуть зводити у Пасічній, а будинок на Софіївці передадуть місту під соціальне житло. У результаті є дві недобудови – і на Софіївці, і в Пасічній.
Рахувати ще зарано
Наскільки справа просунулася, ми запитали у директора департаменту будівництва ОДА Романа Пацака. За його словами, ще 11 вересня 2015 року недобудова на Софіївці передана місту і зараз на балансі управління капітального будівництва виконкому. «Є акт прийому-передачі і ми до цієї будівлі більше нічого не маємо», – запевнив Пацак.
Зі свого боку начальник УКБ МВК Володимир Ковальчук підтвердив, що будову таки передали, тож місто зараз робить один із перших кроків – вирішує земельне питання. За законом, ця процедура є обов’язковою при переплануванні будь-якого об’єкта. Далі ще треба перепланувати довгобуд під житло. Плюс до всього, каже Ковальчук, здалося б збільшити поверховість будинку, адже потреба у квартирах велика, а там лише п’ять поверхів. Скільки буде квартир, нині важко сказати, може бути 60, а може й 40, продовжує він. Усе залежить від того, які саме – три-, дво-, однокімнатні будуть робити. Так само треба дослідити, в якому стані зараз сама будівля, адже роками вона стоїть не накритою. Від усього цього залежатиме й вартість будівництва.
«Щодо фінансування, то розглядають і державні гранти, й інші варіанти, – розповідає Ковальчук. – Щодо квартир, то в більшості вони плануються для учасників АТО, плюс ще й для інших пільгових категорій».
Коли реально завершити проект? «Якщо вирішиться питання з землею, то десь два-три місяці ще займе виготовлення проектної документації, – говорить начальник УКБ. – І десь під кінець наступного року люди могли б уже заселятися». Але є тут вічне маленьке «але» – якщо будуть гроші.
На черзі – тисячі
«Якщо дивитися на те, що місто взагалі не будує соціального житла, то ідея з довгобудом на Софіївці хороша, – каже голова ГО «Обласна спілка учасників АТО» Андрій Долик. – Але чомусь воно дуже довго затягується в часі».
Зараз ситуація з квартирами для бійців взагалі ніяка.
«Минулого року виділяли гроші за державною субвенцією, але вона працює тільки для сімей загиблих та інвалідів І-ІІ груп, – пояснює Долик. – За тою субвенцією купили 15 квартир, але що таке 15 квартир на область? Велике нічого. Плюс ми нині живемо за житловим кодексом ще УРСР, країни такої вже нема, а кодекс є. Там прописана норма, що стати на облік може лиш та сім’я, де припадає 6 м2 житлової площі на одну особу. От наш франківський боєць Радж Гафаров, батько трьох дітей, інвалід війни, не може стати на цю чергу, бо в них там є якесь мінімальне перевищення…
Сумно це все. Соціального житла у нас місто не будує. Десь у нас були домовленості з забудовниками, що ми їм дамо землю, а вони нам – якусь певну кількість квартир. Але міська влада на це не йде, каже, за законом не можна. Маємо замкнене коло».
По селах ще сумніше, продовжує Андрій Долик, чимало сільських голів взагалі кажуть, що не будуть заводити квартирну чергу, бо село нічого не будує. А єдина умова щодо виділення грошей на житло за тою субвенцією – людина має стояти на черзі.
А під кінець трохи цифр. Сьогодні лиш у Франківську на квартирному обліку стоять 219 учасників АТО. Як пояснюють у відділі обліку та розподілу житла, ті бійці АТО, які мають посвідчення учасника бойових дій – перебувають на першочерговій черзі, а ті, що мають лиш довідку про участь в АТО, – на загальній. Є ще й позачергова черга – туди включають сім’ї загиблих та інвалідів. У 2015 році житло отримали п’ять сімей загиблих і чотири інваліди ІІ групи. Фінансувалося все за державною програмою. Жодного соціального житла місто не має.
Загалом же на черзі в Івано-Франківську сьогодні стоїть 10 248 людей.
Comments are closed.