Що приховують кандидати?

Під час передвиборної агітації кожен із кандидатів на посаду міського голови Івано-Франківська палко переконує громаду – саме його обрання буде ідеальним варіантом для міста.

Їхні слова вагомі та переконливі, а от про що говорять їхня міміка та жести? Це ми попросили прокоментувати психолога Наталію Чаплинську. Після детального вивчення фотографій і відеозаписів виступів декількох найактивніших кандидатів про дещо довідались.

Віктор Анушкевичус

Часто опускає очі донизу. Це свідчить про те, що людина відгороджується від сказаного. Посмішка поблажлива, вона ніби говорить: «Ми все зробимо, ми хороші та добрі, ми знаємо про цю проблему, тому вам не варто хвилюватись».

Одразу видно, що людина втомлена, кутики губ опущені. Чоловік явно вміє тримати себе на публіці. Але найбільше турбує погляд. Він говорить: «Я вам розкажу саме те, що ви хочете почути».

Крім того, складається враження, що чоловік звик до того, що йому виставляють претензії. Натомість, він не розуміє за що. Адже, на його думку, він усе робить правильно. Також видно звичку виправдовуватися. А от щодо прийняття рішень – є проблема. Людині з таким обличчям важко приймати глибокі, серйозні, жорсткі рішення.

За стилем керування – ліберал.

Віктор Козачок

Вже сама постава – широко розправ­лені, відведені назад плечі – говорить про те, що людина є самовпевненою. Цікава жестикуляція. Чоловік робить відкритий жест рукою, закликає до щирості, і тут же «закриває» його, повер­таючи руку донизу. Говорить, як рубає. Тобто: «Все, що я сказав, залишилося позаду. Більше мене з цього питання не чіпайте».

Можна сказати, що ця людина досить самодостатня. Можливо, для політика воно й не погано. Але проглядається прихована агресія, з якою він найчастіше вміє справлятися. Також вміє поставити на місце інших. Непогано розбирається в людях.

Утім, його впевненість швидко зникає, коли йому задають незручні запитання. Це проявляється на обличчі – посіпуванням губ. Разом з тим він вміє взяти себе у руки і виправити ситуацію. Хоча, це не завжди вдається.

За стилем керування – автократ, але пом’якшений.

Руслан Марцінків

Говорить більше у лівий бік. Тут імовірні два варіанти. Перший – можливо, наслідок травми. Другий – це дуже емоційна, іноді навіть неврівноважена людина (ліва сторона відповідає за емоції).

Часто розмахує перед собою правою рукою. При цьому ніби відсікає від себе все, що говорить і відокремлюється від аудиторії. Це – «рука вождя» – «Я вам кажу!».

Ця людина відстоюватиме свої позиції будь-якими методами – навіть через крик, через агресивні випади, через приниження. А от з аргументацією та логікою йому має бути складно. Дискусію вести не вміє, адже бачить перед собою не свідомого опонента, а людину, котра думає інакше, майже ворога.

Такий чоловік є борцем, він може підняти людей на битву, може кидатися на амбразуру. Але йому не цікава проста буденна робота.

За стилем керування – автократ.

Ігор Прокопів

Вираз обличчя – стурбований, але природний. Погляд досить впевнений, прямий – людина точно знає, чого хоче у цьому житті. Хоча хвилювання теж помітне, трохи червоніють щоки. Крім того, коли акцентує на чомусь увагу, в нього мимоволі піднімається брова, що говорить про відкритість.

Обличчя відбиває життєвий досвід, а от досвід виступів на публіці в нього невеликий. Натомість, точно немає самовпевненості, самозакоханості та зухвальства. Викликає довіру.

Можна сказати, що за необхідності, здатен поєднувати авторитарний і демократичний стилі керування. Може бути дуже вимогливим, здатен згуртувати колектив як для якоїсь важливої справи, так і для відпочинку.

За стилем керування – демократ із вкрапленнями автократизму.

Юрій Соловей

Виглядає як людина зацікавлена у сказаному, але має примітний жест – повертає руки до тіла. Тобто ця зацікавленість є формальною. Ще один жест – наче миє руки. Це – корис­ливість: «Я зробив добру справу та матиму з неї зиск».

Коли дає інтерв’ю, очі прищурені, погляд прямий, але на лобі помітні складки. Людина старанно думає над кожним словом, контролює себе, щоб не сказати зайвого. Дуже обережний.

Складки біля кутиків очей відсутні – це говорить про те, що людина ретельно приховує свої наміри.

Дуже впевнений у собі, але для нього більш важливими є зовнішні, демонстративні речі. Таким людям легко навчитися спілкуватися з іншими, але вони рідко глибоко вникають у суть проблем. Для них, наприклад, важливо, як пройшов парад, в яких кольорах, а не те, чи варто було той парад організовувати.

За стилем керування – ліберал.

P. S. Кандидати у тексті подані за алфавітом.

До теми

Автократичний стиль керування характеризується максимальною централізацією влади у своїх руках. Керівник-автократ усі перемоги та успіхи приписує собі, а в поразках звинувачує підлеглих. При такому стилі керування знижується активність, ініціатива та відповідальність працівників, у колективі формується несприятливий психологічний клімат.

Демократичному стилю притаманне те, що керівник є координатором управлінських завдань, направляє та надихає колектив на нові досягнення. При перемогах та успіхах лаври віддає працівникам, при поразках бере відповідальність на себе. Дисципліна та порядок у такому колективі тримається на усвідомленні важливості спільної справи.

Ліберальний стиль характеризується тим, що керівник не бере активної участі у діяльності, не цікавиться життям колективу. Його роль зводиться до функцій консультанта, постачальника, контролера. При цьому кожен член колективу «живе своїм життям», що зазвичай призводить до порушень трудової дисципліни.