За дискусією про долю російських соцмереж поза увагою залишилася інша – але справжня – зрада. 16 травня Верховна рада не змогла прийняти жодного з трьох законопроектів з “комунального пакету”.
Йдеться про реформу енергоефективності, а точніше – про забезпечення умов для належної роботи Фонду енергоефективності, пише Європейська правда.
Як відомо , для цього явно замало створити сам фонд, прийняти рамковий закон, та навіть наповнити цей фонд бюджетними чи європейськими грошима.
Для повноцінного функціонування необхідно створити конкурентне середовище в комунальному секторі. Це, серед іншого, є одним із завдань України, взятих у рамках імплементації Угоди про асоціацію.
А зважаючи на болючість теми тарифів, це мало б стати одним із головних напрямків реформ.
Для створення конкурентного середовища Раді необхідно прийняти чотири законопроекти:
– Закон про Фонд енергоефективності, на підставі якого Фонд і працюватиме;
– Закон “Про житлово-комунальні послуги”, покликаний налагодити нормальні ринкові відносини між споживачем та організаціями, які надають ці послуги. Саме в цьому законі визначаються і моделі взаємодії, і участь у процесі керуючих компаній, і порядок розірвання договірних відносин, права і обов’язки сторін, порядок обліку наданих послуг;
– Закон “Про енергоефективність будівель”, який передбачає запровадження сертифікації енергоефективності будівель. Саме цей закон створює правові засади для діяльності енергоаудиторів;
– Закон “Про комерційний облік комунальних послуг”, що визначає порядок обліку послуг і варіанти організації розподілу обсягів теплової енергії і води, що дозволить, зокрема, вводити відповідні коефіцієнти для кутових квартир, квартир, розташованих на верхніх і нижніх поверхах, тощо.
П’ятий – закон №417-VIII “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” – вже ухвалено, але без підзаконних актів він не може запрацювати.
Саме тому голосування 16 травня було таким важливим – на розгляд народних депутатів було винесено два законопроекти з цього списку: “Про житлово-комунальні послуги” та “Про комерційний облік комунальних послуг”.
Обидва законопроекти вже давно пройшли всі експертні обговорення та були схвалені ЄС. Більш того,
досі ці ініціативи вважалися найменш проблемними. Але це не завадило завалити обидва документи, відправивши їх на повторне друге читання.
Причому причини для “завалення” законопроектів часто виглядали такими, що явно суперечать логіці. Наприклад, одна з ключових ініціатив – обладнання будинків лічильниками, що вже давно не викликало сумнівів.
Проте основна претензія депутатів стосувалася фінансових зобов’язань: встановленню цих лічильників планувалося покласти на мешканців цих будинків. А не на енергетичні компанії, як пропонувала частина депутатів, забуваючи, що за такого сценарію вартість лічильників буде закладено в тариф. А відповідно – все одно буде сплачуватися з кишені споживача.
Провал цих законопроектів – а відправка на друге читання означає, що Рада повернеться до їх розгляду лише восени, – може коштувати дуже дорого як країні, так і пересічним мешканцям багатоквартирних будинків.
Адже нинішня ситуація є вигідною лише комунальним монополістам. І черговий зрив голосувань щодо профільних законопроектів – чудова новина для них.
Щоб “підсолодити пігулку”, спікер Андрій Парубій того ж дня на зустрічі з галузевими експертами пообіцяв зробити все можливе, щоб найближчими днями прийняти закон про Фонд енергоефективності. На перший погляд, цей закон є важливішим, а тому його прийняття є першорядним.
Однак насправді ефективність роботи фонду залежить від прийняття всього “комунального пакету”. Адже інші законопроекти й створюють ринкове середовище у секторі.
Як показує європейський досвід, успіх комунальної реформи виявляється більш істотним у країнах, де ринок цих послуг функціонує без обмежень. Як, наприклад, у Польщі. Там, де ринок комунальних послуг працює з обмеженнями (Литва чи Болгарія), ці успіхи, відповідно, менш істотні.
В Україні ж поки ринку комунальних послуг немає. А за таких умов говорити про енергоефективність дуже складно.
Без ринкового середовища кошти, які може вкладати у фонд держава, будуть використовуватися з дуже низькою віддачею.
На додачу, створення конкурентного середовища є умовою європейських фондів для участі у фінансуванні Фонду енергоефективності.
Втім, шанси на ухвалення цих законопроектів, звичайно, не зникли. Але для цього потрібна чітка позиція уряду, що має змусити депутатів коаліції проголосувати більш дисципліновано.
Але як стимулювати Раду до проведення цих реформ? Досі головним мотором українських реформ були “копняки” ЄС. Однак Євросоюз поки що обходив увагою комунальні питання, резонно вважаючи, що це потрібно насамперед українцям. Та й з ухваленням безвізу можливостей “продавлювати” потрібні рішення у ЄС поменшало.
Саме тому успішність реформи енергоефективності в Україні – під великим питанням.
І відповідь на це питання, схоже, доведеться знаходити без підказок ЄС. Самостійно.
Comments are closed.