Політика

ЗНО: просто і страшно

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Одинадцятикласники Івано-Франківської загальноосвітньої середньої школи №?7 до тестів готуються вже віддавна. З усього 11 класу тестування не будуть складати тільки двоє учнів, оскільки для здобуття робітничих професій їм сертифікат не потрібен. Решта обрали по три предмети, хоча є можливість складати п’ять. Окрім обов’язкової української мови та літератури, найпопулярнішою є історія України, далеко позаду — біологія, хімія, фізика, англійська. Дехто зі школярів вважає, що «складати тести важче, ніж іспити, бо колись і вчителі могли допомогти, і при вступі можна було заплатити». Інші запевняють, що хабарі і при цій системі живуть, лише платити треба більше. Хоча кому саме, діти не знають.

Виявляється, щоб гідно підготуватися до ЗНО випускникам таки потрібна допомога. Варіанти обирають різні. Можна готуватися з репетитором, роль якого зазвичай виконує шкільний вчитель. Є можливість піти на підготовчі курси. Проте ця допомога, визнають діти, не з дешевих, хоча точну суму називати не поспішають. Випускниця Наталя розповідає: «Я зараз займаюся з репетитором чотири рази на тиждень. Треба встигнути пройти всю програму від шостого класу». Її однокласниця додає: «Коли ми були в шостому класі, то програма була трохи іншою, а тести складені за новою. Тому дещо вчимо майже заново».

Більшість зізнаються, що тестів бояться, і що ближче вони, то страшніше. Та коли яка дитина не переживала перед іспитами? Але є й такі, що вперто вирішили налаштуватися по?бойовому. Випускниця Соломія вважає, що «не треба боятися, бо цей страх — просто міфи. Одні кажуть, що бояться, інші слухають і теж бояться».

Аби не так хвилюватися, можна було підготуватися на пробному тестуванні. Мирося ділиться досвідом з однокласниками: «Було все дуже суворо. Вчителі стояли позаду, і не можна було навіть поворухнутися. Почуваєш себе дуже напруженим, і дещо просто забуваєш».

Дізнаватися як то воно є, учні намагалися і в минулорічних випускників. Їхні розповіді рясніли епітетами «просто, легко і не страшно». Але теперішні випускники впевнені, що для них жодного спуску не буде, навпаки — значно жорсткіше.

Поцікавилися ми і думкою вчителів — що очікує на їхніх вихованців. Адже результат учня є своєрідною атестацією для вчителя. Історик Галина Савченко загалом до системи ЗНО ставиться позитив­но, але щодо тестів зі свого предмету має зауваження. «Щоби скласти тест з історії, треба знати точні дати. А у школі ми наголошуємо на причинно-наслідкових зв’язках, — каже вчитель. — Щоб успішно скласти, треба просто визубрити. Якщо в дитини є до цього здібності, то їй пощастило, а якщо нема? Скільки розумних дітей того року поздавали погано».

Ірина, уже студентка першого курсу Прикарпатського університету, — саме з тих, хто складав тести минулого року. Дівчина розповідає, що тестування не виявилося таким страшним, як вона того чекала. «Хто вчиться, той може здати і без репетитора — каже Іра. — От я з ним не займалася. Основна порада випускникам — добре вникати в питання, бо вони складені дуже хитро».

І хоча тести уже на носі, пільг для медалістів при вступі не передбачено, а відвідування у травні для випускників вільне, діти й далі ходять на уроки. Все просто, їм не хочеться прощатися з друзями, вчителями, дитинством, з усім, що таке звичне і близьке. І, принаймні, в цьому їхні останні шкільні дні такі ж, як і у всіх попередніх випусків.

 

До теми

За даними сайту Івано-Франківського центру оцінювання якості знань, цього року в нашій області на тестування зареєструвалося 13? 250 випускників. Кожен учасник ЗНО-2009 може скласти тести не більше, ніж із п’яти предметів. Перелік предметів скорочено: українська мова та література залишається обов’язковим тестом, решта чотири — можна вибрати.

У 2009 році залишили ту ж планку для вступу до ВНЗ — 124 бали.

Минулорічні сертифікати ЗНО до уваги не беруться.

Принципова відмінність цьогорічного ЗНО — зменшення кількості пільговиків.