1. Вибори (навіть часті) це не ознака демократії? Виходячи із принципу народного суверенітету французького просвітника Руссо, апріорі це так.
Але Захід вносить певні зауваження — для України це не так або не зовсім так.
Якщо в Італії, до прикладу, був період, коли уряд перебував при владі аж один місяць! (уряд Гасперо у 1953 році) це є нормальною характеристикою політичного процесу. То розпад коаліції, відставка уряду чи позачергові вибори в Україні розцінюються Заходом не інакше як результат трансформаційних процесів, які ми уже де факто давно пройшли.
Останньою крапкою у цьому процесі стала Помаранчева революція та надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Пора визнати реальність.
2. НАТО отримало офіційний привід для відмови. Треба сказати, що уся катавасія навколо питання надання Україні ПДЧ уже давно стала простим театром абсурду. І пасажі на зразок — «Меркель ще вагається…» могли зацікавити хіба першокласника.
Тепер же альянс отримав офіційну підставу відмовити Україні щодо ПДЧ. У грудні міністри закордонних справ НАТО будуть оцінювати, наскільки Україна готова приєднатися до ПДЧ, і у цьому ж місяці відбудуться дострокові вибори. Тому зрозуміло, яким буде результат цих нарад. Буквально на днях Схеффер заявив, що Україна, так би мовити, ще не доросла до НАТО. У великій політиці головне вчасно скористатися моментом…
3. Нову угоду з ЄС у квітні ми також прос… Не вірите? Тоді подивіться заключні документи останнього саміту Україна — ЄС, де чітко написано,
Що ЄС розуміє під політичною стабільністю, уже відомо. А зважаючи на так званий «поствиборчий коаліційний синдром», на який, я думаю, український політикум хворітиме як мінімум до березня, підписання угоди просто перенесеться до кращих часів.
Цікавить тільки одне — наскільки простроченою врешті виявиться «Угода про партнерство і співпрацю між Україною та ЄС», термін чинності якої закінчився ще кілька місяців тому.
Втім, незважаючи на такі невтішні перспективи, тільки від наших політиків залежить, куди і коли вони приведуть країну.
Колись один розумний чоловік сказав — «Навіть несправний годинник двічі на день показує правильний час, якщо його ніхто й не лагодить».
Але головне, здається, щоб він не стояв на місці вічно.
Comments are closed.