Я йшла центральною вулицею

– Я йшла центральною вулицею, несучи в руках пакунок, в котрому пахли модним бутіком вишукані вбрання, котрі, я придбала. Придбала, навіть не на розпродажу, а так випивши філіжанку кави з подругою, вирішила не втомлювати себе свіськими бесідами, пішла по крмницях. Звісно рідко дозволяю собі закупи в не розпродажі, та проте…Він..йшов таки прямо мені на зустріч, й навіть штовхнув мене плечем, замість «вибачте», він сказав –«виходьте за мен заміж». А я, навіть не всигнувши розгубитись, відповіла «ТАК». Я б ніколи в житті…та я взагалі й не подумувала про заміжжя в свої 22, але…

– Я йшов вбогою, не бачившою нацять років ремонту вуличкою спального району, за кінцем котрої скінчалось, ні не місто, але всесвіт, йшов купити цигарок, а в мене не вистачало 2 грн. Я йшов і думав, де взяти ті кляті гроші, і чи дадуть в крамниці в борг…Вона…йшла на протилежній лінії вулиці, переходити на котру було як ріку препливати, так, так ремонтували тільки опалювальну систему, а не дорожнє покриття, та щей  весна-сезон дощів. 2 грн. Того не вартували, та пачка сигарет всеж… протилежній лінії вулиці вона несла в руках пакунок, котрий видавав його вміст написом «дякуємо, заходьте ще», в такі загортають одяг в ново відкритому СекондГенді, придбаний на вагу, зрівнявшись, я послизнувся, й штовхнув її, і замість вибачитись чомусь сказав «виходьте замене заміж». Вона ні хвильку не вагавшись, відповіла «ТАК».

-І ми пішли разом далі, чомусь ми йшли вулицею спального району за кінцем котрої скінчалось, ні не місто, але всесвіт. І він сказав що в нього немає грошей на весілля, де житии і не вистачає 2 грн. на цигарки. А я навіть не розгубилась коли давала йому гроші на цигарки, примовляючи що в мене є житло і заробляю не погано, ось тільки щеміло в нутрі як він щез в крамниці, допоки його не було я огледіла пакунок  котрий видавав його вміст написом «дякуємо, заходьте ще», в такі загортають одяг в ново відкритому СекондГенді, придбаний на вагу, й побачила там труси-шорти, якраз на нього…де ж він з своїми цигарками. Як ж хочется курити, і заміж….я ранішше ніколи не палила …і не подумувала про заміжжя в свої 22, але…

-І ми пішли разом далі, чомусь ми йшли центральною вулицею міста. А вона, зустрівши подругу пішла випити з нею філіжанку кави, й потеревенити на свіські теми. Мене ж залашила, з пакунком, в котрому пахли модним бутіком вишукані вбрання, котрі, вона придбала. Придбала, навіть навіть не на розпродажу…в тому пакунку я знайшов чолвічі стрінги, як раз на мене…та я ж не ношу стрінгів, і не збираюсь з нею одружуватись…і в мене не вистачає 2 грн. на цигарки

-він чекав мене на розі біля аптеки де я купувала йому активоване вугілля й левоміцитин, бо бідолаха, вже другий день неможе їсти, втроівся на хрестинах нашої малої. А він поки мене небуло, нарвав на аптечній клумбі чорнобривці, прикрасивши гілкою туї, вручив мені букет…

-вона чекала мене на розі біля магазину, де я купував їй йогурт, а собі пиво, бо після вчорашніх хрестин у сусідів, було зле обом, я виходячи з магазину згадав що не купив цигарок, хотів було вернутись, але ті кляті черги. Вона поки мене не було сходила в аптеку й купила підгузків, нашому малому, а мені цигарок в кіоску навпроти…

– Я йшла брудною вилицею спального району, тримавши в руках пакунок одягу, придбаного на вагу у СекондГенді…

-Я йшов центральною вулицею міста й думав де б то знайти обмінника…

-він навіть не помітив мене, а я наштовхнулась на нього зумисне, і замість «вибач», сказала – «Я хочу за тебе заміж» А він…вагавшись, запалив цигарку, скуривши половину сказав, «Так»..

-вона мало не впала налетівши на мене, і поки я хотів вибачтись, вона сказала «Я хочу за тебе заміж», Я вагався, і припалюючи цигарку відповів «Так»..